Starbucks в Україні та дезінфекція з вертольотів в Одесі: що таке дезінформація і як з нею боротися

У липні 2020 року редакція MC.today “анонсувала” запуск мережі кав’ярень Starbucks в Україні. Новина було суто фейковою, на що натякали деталі у тексті. Втім, 8 відомих українських видань інформацію “підхопили” навіть не перевіривши. Ця ситуація - прямий доказ того, що у сучасному медіапросторі вірити “на слово” не можна нікому. А тому варто навчитися відрізняти дезінформацію від правди.

Детальніше про феномен фейків та протидію пояснює Новини.LIVE Odesa 

Читайте також:  "Слуга народу" став героєм шоу про порушення ПДР та влаштував перепалку із блогером

Поняття і характерні особливості 

• Дезінформація (якщо простіше - фейк) - це умисно сфабрикований, маніпулятивний контент, що має намір зашкодити особі, групі, організації або цілій країні. 

Більшу частину фейків створюють так званим методом напівправди, тобто поєднуючи факти з брехнею, аби придати достовірності. Задля цього можуть цитувати “очевидців”, “дослідження” або взагалі надавати “фото-підтвердження”. Найбільше розповсюдження має серед “жовтої” преси або у соцмережах. Також може використовуватися з ціллю привернути або відволікти увагу. 

• Місінформація (більш “мирний” варіант). Це також поширення неправди, але без злих намірів. У цьому випадку розповсюджуються плітки, чутки або ненавмисно допускаються журналістські помилки. 

Так, наприклад, на початку “весняного” локдауну в Одесі, у месенджерах поширювали різноманітні фейки про штрафи, дезінфекцію та походження COVID-19.

Хто під загрозою?

Психологи, які вивчають вплив фейків називають проблему дезінформації фундаментальною, оскільки люди схильні вірити їй навіть після її спростування. 

Дослідження Пітера Дітто з Каліфорнійського університету показали, що ми проявляємо скептицизм вибірково - менш критично ставимося до фактів, які відповідають нашим особистим вподобанням, принципам чи політичним поглядам. 

“Тут найбільше страждає зовсім юне покоління (умовно 8-12 років), яке чимало часу проводить в різноманітних соцмережах і слідує псевдо "лідерам" думок. Це ж саме стосується категорії 35+ (це також доволі умовно)”, - зазначає редакторка відомого всеукраїнського телеканалу Марина Дяченко.

Тобто, якщо ваша бабуся - “люта” прихильниця ідеології комунізму, то вона буде скоріше вірити у новини, які зображують демократичний світ як щось агресивне, войовниче і взагалі - непотріб. 

Інша проблема - наш мозок не дуже любить напружуватися. Член Американської асоціації психологів Норберт Шварц виявив, що люди краще сприймають дезінформацію, якщо та простіше читається або слухається. Мало хто звик постійно перевіряти все, що почув чи побачив, оскільки з таким величезним потоком інформації це займало би забагато часу. 

Фейки як інструмент

Також дезінформацію часто прирівнюють до пропаганди, втім це не зовсім так. Різниця може бути як у мотивах, так і у методах поширення. 

“Слову "пропаганда" часто надають негативний сенс за замовчуванням. Це не правильно, оскільки пропагувати можна і потрібно, якщо мова йде про хороші речі: здоровий спосіб життя, рівноправність статей, толерантність і тому подібне”, - пояснює журналіст, шеф-редактор видань Kyiv Live і Odesa Live Олександр Подобрій.

Агітатори переважно діють відкрито - ідеї поширюються “в лоб”, світ ділиться на “чорне” та “біле”, а людей вербують під різними гаслами. Фейки ж використовуються як інструмент “тіньової” маніпуляції, щоб підривати людський стан зсередини без паплюження власної репутації. Втім, є і ті винятки, які не соромляться спотворювати інформацію у прямому ефірі. Найвідоміший приклад - програма “Вести” на каналі “Россия 1”.

Як боротися з дезінформацією? 

Аби викорінити цю проблему, потрібна чітка взаємодія влади, соцмереж та громадських організацій. Проте боротьба з фейками триває не один десяток років, тому простіше навчитися відрізняти реальність від дезінформації власноруч. 

Для цього існують декілька простих принципів:

• Шукайте першоджерело - якщо у новині вказані конкретні люди, організації чи ланки влади - перевіряйте інформацію на їх офіційних сторінках у соцмережах;
• Перевірте автора - якщо вказано, хто написав новину чи публікацію, то варто переглянути його колишні роботи, якщо такі взагалі були;
• Вас могли “затролити” - читайте між рядків. Якщо текст здається занадто емоційно забарвленим, або має певні цікаві деталі, як у ситуації зі Starbucks - це може бути сатира;
• Використовуйте ресурси - в Україні та поза її межами є безліч сайтів для перевірки фактів (Тексти, По той бік новин, FactCheck.org, SciCheck, STOP FAKE);
• Перевіряйте фото - найпростіший спосіб знайти зображення за допомогою Google Chrome. Натисніть на фото та виберіть “пошук за зображенням”. Або використайте сервіс TinEye.

Чистота медіапростору

Отже, проблема фейкових новин стосується не лише грамотності журналістів та “лідерів думок”, а й людської психології. Маніпуляції працюють на емпіричному рівні за рахунок “клікбейтів”, “шокуючих” фото та правильного підбору слів. Якщо навчитися фільтрувати постійний інформаційний потік та навести лад у своїх соцмеремерехах, то більша частина дезінформації перестане на вас діяти. Втім, якщо справа стосується більш чутливих людей, то фахівці радять створити свій інформаційний “вакуум” та відпочивати від шуму навколо. 

Українська влада теж має намір серйозно боротися з фейками. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов анонсував створення Центру протидії дезінформації, що буде розташований в ситуаційному центрі апарату РНБО. За його словами, це допоможе дати відсіч Росії в інформаційній війні.

Нагадаємо:

• В Одесі, 29 травня, невідомі закидали офіс LGBT Association LIGA цеглами. Інцидент трапився ввечері на вулиці Пушкінській.
• В Одесі 28 травня таки відбувся концерт проросійського виконавця Джигана. Раніше активісти повідомляли про скасування виступу.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.