“Іноді мистецтво — це просто мистецтво”: чи варто було здіймати галас навколо одеської “Реберні”

Нещодавно навколо закладу “Реберня на Дерибасівський” спалахнув онлайн-скандал. Все почалося з поста у Facebook, у якому один із користувачів поскаржився на начебто образливі картини в ресторані. Це спровокувало хвилю бурхливих обговорень, як у соціальних мережах, так і в ЗМІ. Але чи дійсно господарі закладу планували образити одеситів?

 Новини.LIVE Odesa спробувало розібратися.

Читайте також: У Києві відкрили перше легальне казино - де можна законно поставити на “зеро”

Пост з'явився вдень 4 травня. На малюнки з зображенням Катерини ІІ, яка зібралася в Ростов, Дюком де Рішель’є з написом "Понаїхало", та язиком, що проколотий цвяхом, відреагували неоднозначно. Один з власників мережі, в яку входить "Реберня", Андрій Худо, прокоментував цю ситуацію на своїй сторінці у Facebook так: 

"Кожна наша Реберня – це сучасний ресторан, який також є галереєю. І тут українські художники мають змогу виставляти свої роботи, в тому числі на гострі теми. Актуальне мистецтво ніколи не буває зручним і не потребує до себе однозначного позитивного ставлення..."

У свою чергу в ефірі для Новини.LIVE Odesa маркетолог Олена Орлова розповіла наступне:

"Приміряти цю ситуацію будь-яке місто може на себе, представити, що таким чином, з гумором або без, обіграли б знакових персонажів для вашого міста, вашої країни, і чим би це закінчилося. В будь-якому випадку я за мирне вирішення цього питання..."

А Валерій Чігідін, депутат одеської міської ради, зазначив:

"Там досі є ця незрозуміла карикатура, особисто для мене, про російську мову, тому що це вже навіть не гумор і не стьоб, це справжнє розпалювання міжнаціональної ворожнечі... "

А багато одеситів зі своїх акаунтів реагували приблизно так:

“Гості” (власники закладу, - прим. ред), яким дозволяють займатися тут бізнесом та заробляти гроші, поводяться по-хамськи щодо історії нашого міста”, - написав один із користувачів соцмережі.

Крім того, деякі мешканці міста пропонували “зайти у гості та навести лад у закладі”.

Закінчилось все тим, що 5 травня майже всі картини прибрали — залишилися лише малюнки з язиком та Дюком. Але останній поки просто заклеяли.

Щоб дізнатися більше про заклад і самі картини ми поспілкувалися з Тарасом Маселко, керівником PR-відділу “Холдингу емоцій !FEST”, до якого входить “Реберня”.

— Можете докладніше розповісти про саму концепцію закладу?

— “Реберня” — це демократичний формат. У нас їдять руками, ми не маємо столових приборів, відповідно, настрій і атмосфера орієнтовані на сучасний стиль. Крім того, що це заклад громадського харчування, це ще своєрідна галерея, де ми виставляємо роботи, картини, розмальовуємо стіни, створюємо якісь інсталяції тощо. В основному ми намагаємося підв’язуватися під саме місце. Скажімо, якщо це реберня на Дерібасівській, ми її так і називаємо — “Реберня на Дерибасівській”, якщо реберня під Арсеналом у Львові, то вона теж має відповідну назву. Згідно з ландшафтом і атмосферою такого закладу, ми намагаємось віддзеркалити це в інтер’єрі та, власне, у концепції. Десь можуть з’являтися інсталяції, пов’язані з морем, десь — із Середньовіччям, якщо ми говоримо про нашу першу “Реберню”. Більшість картин, до речі, є спільними для кількох закладів, але частина малюнків створюється художниками під конкретну локацію, як було з Дюком чи Катериною. Багато творів сучасного мистецтва створюються на якісь гострі, соціальні теми — і тут така сама ситуація. Деякі з них вимагають певного почуття гумору, інші навпаки — бути більш серйозними, але мистецтво не може мати одного бачення. Одна й та сама робота сприймається по-різному, і ті автори, які мислять як митці, не вимагають, щоби люди інтерпретували їхні твори тільки з одного боку — вони залишають простір для фантазії. Коли ми створюємо такі простори, ми це розуміємо, і сприймаємо інакшість у думках та сприйнятті того чи іншого полотна.

— Над цими картинами працював один художник?

— Ні, насправді з нами працюють три художники й картини кожного з них висіли в одеському філіалі.

— В інших закладах, у Львові та Києві, свої сюжети. Чи був хтось незадоволений ними?

— З Одесою це перший такий випадок за нашу історію, що якісь роботи митців сприймаються так гостро й їх прив’язують до політики та чого завгодно. У Львові, наприклад, теж є самоіронія — щит з написом “Galician Depression”, бо ми, галичани, теж маємо доволі специфічний менталітет. І ми теж із цього жартуємо, але ще не було людей, які б прийшли та сказали: “У вас тут висить про галичан якась штука, вона нас ображає”. Втім, це, знову ж таки, мистецтво, воно може в різних регіонах сприйматися по-різному.

— Чи була, навпаки, позитивна реакція на такий інтер’єр?

— Насправді, якщо ви слідкували за реакцією людей, то доволі багато з них сприйняло це позитивно, і багато одеситів сказали, що це класна самоіронія, гумор, незалежно від політичних уподобань. Хтось сказав, що так, з огляду на історію та політику це вірно, хтось сказав навпаки, а хтось просто посміявся.

— Чи відзеркалилася ця ситуація на потоці клієнтів?

— Зараз ми чекаємо вихідних, бо, як правило, для закладів громадського харчування пікові періоди це п’ятниця, субота та неділя. Тож побачимо — вихідні покажуть, вплинула вся ця ситуація на щось, або ні. Але ми сподіваємось, що все ж таки люди знайдуть у собі сили зрозуміти, що ніхто свідомо не прийшов нікого ображати чи вказувати на якісь речі.

— Чому картини вирішили все ж таки прибрати?

— Нам почали масово сипатися погрози, як у публічній площині, так і в приватній, а ми не можемо підставляти своїх людей, персонал на місці, не можемо ризикувати їхнім здоров’ям і життям — це для нас найважливіше. Тому ми забрали ці картини, щоб не провокувати нікого до фізичних розправ.

— Що з ними тепер буде?

— Наразі в нас є декілька варіантів стосовно їхньої подальшої долі. Я думаю, що вони не зникнуть просто так, ми з ними щось придумаємо в майбутньому.

— Хтось зв’язувався з вами з інших ЗМІ?

— Так-так, звісно. Людей цікавить позиція, цікавить, як воно далі буде і як є зараз. Насправді, ми самі не знаємо, як влада і громадськість відреагують на все це. Сподіваємось, що все буде гаразд і, знову ж таки, закликаємо не сприймати картини як образу чи вказування комусь на якесь місце. Іноді мистецтво — це просто мистецтво.

Зазначимо також, що за словами персоналу закладу, “Реберня” відчинила свої двері одразу після карантину й за весь цей час ніхто ні на що не скаржився. Під приціл ресторан потрапив саме після публікації, який спровокував подальший скандал. В результаті деякі картини прибрали, а деякі — залишилися, а ось чи вплине така “увага” на відвідуваність місця — покаже час.

А ввечері 7 травня місцеві радикальні активісти зайшли в реберню. Однак вони лише замовили їжу та провели лекцію на про історію міста на літньому майданчику.

Нагадаємо: 

• Перша леді Україні Олена Зеленська прокоментувала скандал із рестораном “Велюр” народного депутата Миколи Тищенка, який неодноразово працював під час карантинних обмежень.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE Odesa.