Чи буде Україна з хлібом цього року — проблеми аграріїв Одещини на жниві
На Одещині попри всі складнощі почалося збирання зернових культур, вже є перші намолочені тонни хліба. Зараз для аграріїв один із найскладніших періодів у році. За лічені дні необхідно забрати сотні гектарів пшениці та ячменю, адже навіть невеликий дощ може призвести до колосальних втрат. З якими проблемами сьогодні стикаються хлібороби та скільки планується зібрати врожаю?
Журналісти Новини.LIVE побачили на власні очі, як сьогодні відбуваються жнива на Одещині.
Старт жнив — 2024
Збиральна кампанія в Одеській області триває повним ходом. Першими цю естафету отримали озимі культури. В цьому році колос дозрів дещо раніше, ніж зазвичай, але хлібороби повʼязують це з глобальними змінами клімату.
Головною людиною, від якої залежить швидкість та якість виконаної роботи, є комбайнер — він у цей складний період від сходу до заходу сонця працює у полі. Для Дмитра це далеко не перше прибирання зерна, чоловік має багаторічний досвід та знає, як знайти підхід навіть до найвибагливішого колоска. Він любить свою справу та жартує, що важко лише прокинутися зранку. А з іншим складнощів не виникає. Чоловік також каже, що розуміє важливість своєї професії, саме тому готовий проводити так багато часу у полі.
"Мені потрібно вчасно та якісно прибрати врожай комбайном, це не складно. Від моєї роботи залежать люди. До того ж ми готуємося на повну до жнив: перевіряємо техніку на справність та оцінюємо приблизний обсяг робіт на день. І всього від старту жнив вже обробили близько 30 гектарів земель", — розповідає комбайнер Дмитро.
Аграрії запевняють, що зерно цього року буде — українська земля, попри посуху та гради, добре вродила. І хоча показники дещо менші, ніж були раніше, врожаю вистачить як для внутрішнього ринку, так і для експорту.
"Останні зміни в кліматі змушують Бессарабію переходити на ранішні строки жнив, ніж це було 3-5 років тому, але стан посівів озимих культур задовільний. Якщо ми будемо казати за озимий ячмінь, то сподіваємося вийти на показник 35-40 центнерів за гектар, по озимій пшениці вийдемо трошки менше — 30-35 центнерів", — розповів голова фермерського господарства "Стоянов А. А." Андрій Бутенко.
Варто зазначити, що збиральний процес відбувається досить швидко. Від початку жнив до кінця у фермерів є лише тиждень-півтора, адже пізніше зерно почне сипатися у поле, і відновити його неможливо. Це стосується як озимих, так і пізніших культур.
Кожна хвилина важлива
Робота на землі важка, але надважлива для кожної людини на землі. Але аграрії кажуть, що це ще спрощений режим — коли почнеться збирання ріпаку, робота буде цілодобовою. Через це діють спеціальні перепустки на рух у комендантську годину від місцевої влади.
"Місцева влада розуміє, що фермер повинен збирати врожай у будь-який спосіб. Тож поки штрафів ми не отримували. У разі потреби показуємо перепустку. І продовжуємо працювати в турборежимі, як і останнім часом вся країна", — наголошує пан Бутенко.
Де почалися жнива
Обробка полів набирає обертів, а аграрії регіону виводять техніку у поля. Зараз жнива розпочалася переважно на півдні регіону — в Ізмаїльському, Болградському та Білгород-Дністровському районах. А вже пізніше поступово комбайни загудуть і північніше.
"У нас наразі триває збиральна кампанія ранніх зернових та бобових культур. У 2024 році ми маємо зібрати понад мільйон гектарів їх врожаю. Станом на сьогодні вже обмолочено 1 000 гектарів озимого гороху та 500 гектарів озимого ячменю. Що стосується кількості, то вона становить понад 32 центнерів з гектара", — розповіла речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Тетяна Беженар.
З якими зіткнулися проблемами
На старті жнив була лише одна основна проблема — нестача техніки, але її вирішили шляхом оренди. Наразі все ж актуальною залишається нестача рук. Мобілізація досить сильно вдарила по агросектору. Багатьох комбайнерів та механізаторів вже призвали до війська, що загрожує зупинці роботі на полях. Крім того, є ускладнення з перетином транзитної зони на кордоні з Молдовою. Робітники не можуть потрапити на південь регіону через заборону перетину прикордонної зони — для цього необхідні перепустки, які дуже довго робляться.
"Зараз треба робити перепуски для транзитної зони на Паланці. Там техніка стоїть. Ми маємо сьогодні проблему, що до нас комбайн з тралом приїхав, а сісти в нього нема кому, бо комбайнерів просто розвернули — вони не мають погодження з 25 прикордонним загоном на перетині цієї ділянки", — каже аграрій.
Тож актуальним залишається питання бронювання працівників агросектору. Наразі законодавство дозволяє залишати на робочих місцях 50% особового складу. Але фермери кажуть, що необхідно хоча б 80%.
Економічна складова
З кожним роком вирощування зерна в Україні дається дедалі складніше, адже маржинальна вартість падає. Так, зараз чистий прибуток з одного гектара поля, попри збільшення тарифів, знизилася втричі.
"Якщо ми кажемо з економічної думки, то років пʼять собівартість вирощування озимих культур становила десь 300-350 доларів з гектара. А маржинального прибутку ми мали 100-150 доларів. Сьогодні ж, якщо ми маємо хоча б 50 доларів, то це найбільша цінова точка. Якщо ми кажемо за ярі культури, то їх ми вирощуємо в нуль або в мінус", — повідомляє підприємець.
Варто зазначити, що зменшилася не лише вартість, а й кількість чистого зерна. До великої посухи з одного гектару можна було зібрати до 70-75 центнерів, сьогодні ж цей показник становить лише 35-40 центнерів.
"Ми вже пʼятий рік поспіль сіємо в жовтні в суху землю. І не можемо отримати в метровому шарі землі опадів більше, ніж 60-70 сантиметрів. Це є критична межа", — додає аграрій.
Реалізація зерна
Ні для кого не секрет, що після збирання на полі зерно має пройти декілька етапів очищення. Однак реалізовувати зараз урожай зовсім не вигідно. Це повʼязано зі спекуляцією цін на внутрішньому ринку
"Ми маємо ціну на озимий ячмінь 7 900 грн б/н за торішній врожай та 7 200 грн б/н за зерно цього року — і далі вона буде падати. Тому єдина надія — це зберігання мінімум один-два місяці, а далі будемо чекати на світові ціни", — додає Андрій Бутенко.
Однак попри несправедливу ціну, яку сьогодні встановили на зерно, аграріям все ж таки доведеться продати частину зібраного врожаю. Таке рішення вони пояснюють тим, що більшість робіт виконується за кредитні кошти, які треба віддавати, покривати витрати на пальне, оренду техніки та платити заробітну платню співробітникам.
Які альтернативи
Зараз аграрії Одещини шукають шляхи самостійного експорту. Це переважно країни Європи, але в майбутньому планують вийти на більш широкий ринок.
"На сьогодні аграрії нашого краю обʼєднують партії свого зерна та відправляють самостійно на Європу десь 5-6 тисяч тонн зерна. Бо те, що роблять перекупи на внутрішньому ринку, то вони заробляють за один місяць більше, ніж ми за рік", — розповідає аграрій.
Зберігання врожаю
Зараз Одеська область має достатню кількість місць для зберігання зерна. На кожному підприємстві є свої місця, передбачені для цього. Плюс елеватори. Загалом у разі потреби в області одночасно може зберігатися 7,7 мільйона тонн.
"Тож якщо ми минулого року зібрали 4 мільйони, то бачимо, що майже в 2 рази ми покриваємо потужності для зберігання. І ще триває робота з їхнього збільшення", — розповіла речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Тетяна Беженар.
Що вирощують
Сьогодні українські аграрії беруться за вирощення одразу декількох культур. Так, Андрій Бутенко розповідає, що на його підприємстві більшу частину землі виділили під зернові, але мають також й інші культури.
"На сьогодні наше господарство має 4,5 тисячі гектарів землі, з яких 800 гектарів — ячмінь, 1 400 гектарів — пшениці, 110 гектарів — ріпаку, 600 гектарів — гірчиці. Ми вже пʼятий рік поспіль зменшуємо площу посіву ярових культур на користь озимих", — підсумовує фермер.
Які є культури:
- пшениця;
- ячмінь;
- ріпак;
- гірчиця;
- озимий горох;
- ярий горох;
- соняшник;
- кукурудза;
- рис;
- бавовна.
Втрати аграрного сектору від війни склали понад три мільярди гривень, а посівні поля значно зменшилися через окупацію. Сьогодні Одещина — один з основних постачальників зерна на український та європейський ринок, однак урожай, що збирається, — це, можна сказати, не завдяки, а всупереч. Усупереч нестачі людей, насіння, добрив, підтримки з боку держави плюс ще й мобілізації. Але незважаючи ні на що аграрії продовжують виходити в поле, розуміючи, що їм потрібно годувати українців та весь світ, а без хліба це не можливо.
Читайте Новини.live!