Що змінилося за 30 років: наймасовіші реконструкції Одеси та області за часи незалежної України

 Після становлення незалежності України розпочався непростий процес її розвитку. Перше десятиліття — “важкі дев’яності” – не було пріоритетним для розбудови, а швидше акцентувалося на розвитку політичної системи суспільства та різноманітних відносин держави на міжнародній арені. Уже на початку XXI століття в Україні взялися розбудовувати важливі транспортні, логістичні та туристичні об’єкти.

Новини.LIVE Odesa розповідає про найважливіші реконструкції Одеси та Одеської області.

Читайте також: Українська естрада 90-х - чим за 30 років незалежності запам'яталися головні символи епохи

Траса М05 Одеса — Київ

Будівництво дороги, яка з’єднала Південну Пальміру зі столицею України розпочалося у 1926 році, однак найважливіша її реконструкція відбулася саме за часів незалежності. Впродовж 37 років — з 1965 по 2002 рік – тривала реконструкція ділянок від Києва до Жашкова (138 км) та від Одеси до Знам’янки (81 км).

З 2003 року на автошляху М03 розпочалося “Будівництво автобану Київ – Одеса”. Тоді задля будівництва міжнародного транспортного коридору Верховна Рада задумала реконструювати 219 кілометрів траси за 3,9 мільярда гривень. Під масштабне будівництво потрапила й Одеська область. Попри суттєві результати виконаної роботи  (11 мостів, 29 транспортних вузлів-розв’язок, розрахункову швидкість руху 140 км/год тощо) у 2005 році будівництво визнали незавершеним та корумпованим. Надалі для розбудови траси держава змушена була залучати іноземні кредити на сотні мільйонів доларів.

Зараз ремонти траси Одеса – Київ тривають коштом Служби автомобільних доріг та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Міст через Хаджибейський лиман

Хаджибейський міст є частиною траси Київ – Одеса, однак його реконструкція має свою окрему історію. Збудований та неодноразово реконструйований він був за часи незалежності України. Міст, розташований поблизу села Алтестове, будували з 1993 по 1997 рік. Уже за 10 років, у 2007 році, був проведений його перший капітальний ремонт. Проєкт передбачав розширення мосту через трьохсмуговий автомобільний рух у кожному напрямку. Однак через відсутність фінансування завершити капремонт не судилося. Укріплювальні конструкції так і не встановили й з часом це лише погіршило стан мосту.

Історія реконструкції Хаджибейського мосту продовжилася знову за 10 років — у 2017 році. Тоді було розроблено проєкт реконструкції і його успішно втілили. У квітні 2021 року міст урочисто відкрили, омріяний рух трьома смугами в обидва боки успішно реалізували. Окрім того, на мосту встановили систему зважування вантажівок в русі.

Потьомкінські сходи

Звісно ж, Потьомкінські сходи будувалися не за часів незалежної України, але сучасного вигляду набули не так давно. Їхнє будівництво розпочалося у 1837 році, а завершилося за три роки — у 1840-му році. До 1991 року сходи декілька разів змінили свою назву (Бульварні, Рішельєвські, Гігантські) та встигли позбутися декількох сходинок — при розширенні порту з 200 сходинок 8 засипали, тому їх залишилось 192.

Першу реконструкцію провели у 1933 році, з моменту будівництва сходів їх роз’їла ерозія. Тоді вапняк замінили рожево-сірим гранітом, а прольоти покрили асфальтом. Була спроба оновити Потьомкінські сходи у 2006 році. Тоді навіть розробили проєктно-кошторисну документацію, але на початок реконструкції забракло коштів. Здійснити омріяне вдалося аж у травні 2017 року — тоді урочисто відкрили оновлені Потьомкінські сходи. Ремонт тривав близько року, за цей час замінили покриття сходинок на гранітне, укріпили фундамент, відновили втрачені фрагменти кладки, також був створений наскрізний прохід у верхніх тунелях. Спершу вартість реконструкції мала обійтися у 15 мільйонів гривень, у підсумку вийшло трохи більше — 22,7 мільйона.

Ринок “Привоз”

Легендарний одеський ринок “Привоз” за останні 30 років доводилося реконструювати двічі: з кінця 90-х та з початку 2019 року. Ринок утворився у 1827 році на однойменній Привозній площі. Однак перший павільйон — “Фруктовий пасаж” — збудували у 1913 році.

Уже наприкінці 1990-х років “Привоз” вирішили реконструювати та добудувати ще декілька нових корпусів. Так у 2007 році на ринку з’явилися рибний та м’ясний корпуси, два торговельно-офісних центри та комплекс магазинів вздовж вулиці Пантелеймонівської, який згодом прозвали ТЦ “Новий Привоз”.

В лютому 2019 року стартувала друга реконструкція “Привоза”, яка частково триває і донині. На ринку встигли замінити старі павільйони на нові, оновити “Фруктовий пасаж”, замінити дорожнє покриття, встановити оновлені вхідні арки. Звісно, збереглися й старі іржаві навіси, а сусідні з ринком вулиці досі реконструюють, тож питання належного вигляду "Привоза" залишається відкритим.

Стадіон “Чорноморець”

Будівництво уже теперішнього стадіону “Чорноморець” почалося у 1925 році, закінчили його та офіційно відкрили 18 травня 1936 року. З моменту створення назви поля постійно змінювалися (імені Т. Г. Шевченка, Харчовик, Авангард) і уже у 2003-му він офіційно став Центральним стадіоном “Чорноморець”.

За час свого існування арена зазнавала незначних реконструкцій, серед яких, зокрема, встановлення електронного табло у 1972 році і його заміна у 1987-му. Та у вересні 2008 року розпочалася масштабна реконструкція “Чорноморця”, яка тривала три роки. Взагалі арену мали здати ще у 2010-му задля проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, однак не встигли. До того ж виконавчий комітет УЄФА виключив Одесу зі списку резервних міст Євро-2012 і поспішати вже було нікуди. Офіційно нову арену відкрили 19 листопада 2011 року. Вартість реконструкції склала близько 650 мільйонів гривень, по курсу того часу понад 80 мільйонів доларів США. До сьогодні він є найбільшою спортивною спорудою на півдні України.

Попри усю свою дороговартісність та помпезність, зараз “Чорноморець” занепадає. У 2020 році арену з 17 разу вдалося продати на аукціоні за 139 мільйонів гривень американській компанії. Зараз на футбольному полі зрідка проводять матчі, частіше там відіграють концерти українські зірки, й вони теж встигають потрапити у скандали зі стадіоном. Після концерту білоруського репера Макса Коржа газон на арені зіпсували — трава пересохла. Коли минув тиждень після того, як покриття привели до ладу, на цьому ж місці виступив український співак MONATIK, який теж потрапив у скандал із зіпсованим газоном.

Міжнародний аеропорт “Одеса”

Летовище Одеси розбудовувалось поступово з початку 60-х років. Спершу на декількох основних спорудах теперішнього аеропорту був Одеський об’єднаний авіазагін. У 1961 році були збудовані рулювальні доріжки, місця стоянок повітряних суден, злітно-посадкова смуга тощо. У 1982-му спорудили вантажний термінал. 

Наступних оновлень та реконструкцій Міжнародний аеропорт “Одеса” зазнав уже за незалежної України. Зокрема у квітні 2013-го розпочалося будівництво нового термінала. За планом приміщення мало мати 26 тисяч метрів квадратних та пропускну спроможність у тисячу пасажирів на годину. Уже 17 квітня 2017 року новий термінал летовища прийняв перших пасажирів. 

На черзі реконструкції — злітно-посадкова смуга (ЗПС). Її відкрили у 2020 році. Довжина нової смуги міжнародного аеропорту “Одеса” складає 2 800 метрів,  ширина – 45 метрів, а товщина — 105 см. На спорудження смуги пішло 26 тисяч кубометрів бетону. Несуча спроможність нової ЗПС дозволить аеропорту приймати майже вдвічі більше літаків, що здійснюють міжнародні рейси.

На цьому реконструкція летовища не завершилася, більш того, вона триває й досі. До 2023 року на аеропорт планують витратити щонайменше один мільярд гривень. На ці гроші встановлять метеорологічне та світлосигнальне обладнання, збудують магістральну руліжну доріжку, прокладуть мережі та кабелі.

Хтозна скільки ще масштабних реконструкцій відбудеться на Одещині у найближчі декілька років, головне, аби за десять років знову не довелося вкладати мільярди у проєкти, які валяться на очах. Варто пам’ятати, що важлива не лише кількість, а і якість!

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.