Ru
Головна Одеса Рік тому не стало видатного сатирика Михайла Жванецького: що він писав про Одесу

Рік тому не стало видатного сатирика Михайла Жванецького: що він писав про Одесу

6 листопада 2021 07:00
Анжеліка Талабан
Випусковий редактор

6 листопада 2020 року у віці 86 років помер видатний письменник-сатирик Михайло Жванецький. Одесит прославився своїми творами, що викликали "сміх крізь сльози". Численні його твори досі цитують, а деякі фрази стали відомими афоризмами у багатьох країнах.

Найкращі висловлювання Михайла Жванецького про Одесу та життєві перипетії зібрали Новини.LIVE

Читайте також: Саркастичний, часом сумний, але живий – як гумор став частиною повсякденного життя Одеси

Символ одеського гумору

Він народився у сім'ї лікарів, закінчив Інститут інженерів морського флоту та навіть пропрацював кілька років механіком. Однак слава та визнання чекали на нього, як виявилось, у іншій сфері діяльності. Сатирика Михайла Жванецького називають гуру одеського гумору. Саме його прізвище спадає на думку, коли йдеться про гуморески по-одеськи. Окрім сатиричних гуморесок, він прославився й літературними творами, кіносценаріями та акторською діяльністю.

Дебютував на сцені Михайло Жванецький у 1967 році, а справжню славу йому принесли уже добре знані тексти: "Раки", "Авас", "Століття техніки", "Дефіцит". Окрім цього, він відомий й своїми книгами, серед яких: "Моя Одеса", "Вибране", "Політичне кабаре". 

До появи Жванецького на сцені побутувала думка, що гарно писати та добре виступати на сцені – різні професії. Втім, він підкорив серця глядачів та слухачів своїм відомим образом: шкіряний портфель, листки у форматі А4, костюм та спокійна декламація текстів.

Мініатюри Жванецького називали творами, де "ти смієшся крізь сльози". У них письменник закладав глибоку життєву мудрість: людина смертна, світ недосконалий, але таке життя, треба ставитися до всього з гумором. 

Висміював те, що заборонено обговорювати

У роки "відлиги", а це були студентські часи для письменника, Жванецький пробує писати перші мініатюри та монологи. Тоді він створив власний театр "Парнас-2". Там же виступали його майбутні багаторічні партнери: Роман Карцев та Віктор Ільченко. Авторство вже знаних на той час текстів Жванецькому не приписували – така була умова співпраці. Поки одесити використовували активно в побуті фразочки з текстівок Жванецького, усі "лаври" слави діставалися його партнерам. 

У 1970 році письменник наважився вийти на сцену самотужки, а в 1983 році переїхав до Москви, де поглибив захоплення політичною сатирою. Подейкували, що вклад Жванецького у розвінчання "совка" не менший, аніж вклад Горбачова. У 1990-х письменник трішки "заспокоївся", адже помітив, що критиків нової російської влади і так вистачало, а підлабузництвом Жванецький не займався. 

Афоризми Михайла Жванецького

Відомі у всіх країнах СНД афоризми Михайла Жванецького стали основами анекдотів та широко використовуються у повсякденних розмовах.

Найпопулярніші з них:

  • Май совість і роби що хочеш.
  • В історію важко увійти, але легко вляпатись.
  • Ти такий, яка жінка поруч тебе, ти в її смаку.
  • Лисина – це галявина, протоптана думками.
  • Якщо вам кажуть, що ви багатогранна особистість, не спішіть радіти. Можливо, йдеться про те, що ви гад, наволоч та паразит одночасно.
  • Не керуйте автомобілем швидше, ніж літає ваш янгол-охоронець.
  • Друзі пізнаються у біді, якщо їх вдасться при цьому знайти.
  • Один необережний рух – і ти батько.
  • Алкоголь у малих дозах нешкідливий в будь-якій кількості.
  • Ніщо так не ранить людину, як уламки особистого щастя.
  • Хочеш всього і одразу, а отримуєш нічого і поступово.

Михайло Жванецький про Одесу

Письменник любив описувати колорит Одеси через характерні розмови місцевих мешканців та кухню.

Ось так він описував одеські ласощі:

"Одеська кухня любить постояти, її не варто знімати з плити та швидко ковтати. Треба їй дати постояти на плиті чи в холодильнику. Одеський базар пахне. Одеський кріп пахне. Одеський часник склеює пальці. Одеська ставридка відокремлюється від хребетика та тане у роті. Ікра із синеньких загострює та ароматизує будь-яку свинячу відбивну. Одеський червоний борщ із квасолею. Зелений з яйцем… З однієї курки – шийка, фаршировані ніжки, бульйон та локшина. Вино в Одесі називається "тато робив" – висмоктується через трубочку із 12-літрової скляної пляшки. Коротше. Приїжджайте до Одеси голодними, отримайте задоволення, доки є що є", – писав Жванецький.

А так він жартома описував натуру одеситів:

"Дідки сидять на лавках біля воріт з виразом обличчя: "Стій! Хто йде?!". Коли ви повертаєтеся до себе з дамою, ви покриваєтеся потім і не знаєте чим її прикрити. Весь двір замовкає, чути тільки ваш натужний голос:

– Ось тут я живу, Юленько.

А якась дитина, що тільки що народилася, обов'язково ляпне: "Дядю Мисо, сцойно вчорасня тітка приходила".

Коли ви виходите, двір замовкає остаточно і хтось – пошепки, так, що волосся ворушиться: "Оце вже краще".

Тут дуже люблять зводити, сватати, наполягати і, одруживши, розбігатися. Звідси діти.

Худа дитина вважається хворою. Її годуватимуть усі, як слона в зоопарку, доки у неї не з'являться жіночі стегна, задишка та швидкість впаде до нуля. Тепер вона здорова.

Одеса давно і постійно експортує до інших міст та країн письменників, художників, музикантів та шахістів. Фізики та математики виходять гіршими, хоча батько нашої космонавтики Корольов – одесит".

Як вшановують пам'ять Михайла Жванецького в Одесі