І нагодують, й обігріють: пічки-буржуйки від одеських волонтерів, які розроблено для передової

Замість скульптур — печі та буржуйки! Одеський скульптор по металу, об'єднавшись із друзями, став робити те, без чого у прифронтовій зоні та на передовій просто не обійтися. Продумані до дрібниць буржуйки дозволяють не лише зігрітися, а й приготувати їжу.

Про поїздки на лінію фронту та складнощі виробництва в ексклюзивному інтерв'ю журналістці Новини.LIVE розповів волонтер-скульптор Сергій Вук. 

"Подарунки" з фронту

Велика будівля колишнього м’ясокомбінату в промисловому районі міста. На весь поверх — чотири людини. Про те, що тут працюють з металом, чутно ще з вулиці, але неспростовний доказ — імпровізована ялинка з пічок-ракет.

От лише прикраси відповідні воєнному часу. За словами волонтера, привіз "подарунки" з фронту нещодавно.

"Це кулеметна стрічка без боєприпасу, все гільзи. От з 25-міліметрового снаряда, є більша — 122-міліметрова від артилерійської гаубиці. Це подарунки від наших бійців. На фронті сувеніри від кацапів просто під ногами. Теж одну привезли зі Святогірська", — показуючи частину двигуна невеликої ракети, розповідає Сергій Вук. 

Скульптор разом із друзями виготовляють металеві мобільні пічки майже рік. Перші були випробувані в Бучі, згодом їх почали відправляти у прифронтові області України.

Тепер, коли температура падає до мінусів, пічки-ракети просто рятують і військових, і тих, хто не наважується залишати дім.

"Спершу була Буча, туди відвезли 67 пічок, у Харків 170, 200 і ще 90 в Курахове, Краматорськ, там були волонтери з Бахмута. В Бахмуті 150 печей і 55 буржуйок. Буржуйки зараз це топ. Їх, як і печі, ми виготовляємо швидко. На день до двох десятків", — розповідає Сергій.

Метал значно подорожчав

В черзі на зварювання майже 200 печей-ракет та кілька десяток буржуйок, на яких можна готувати їжу.

За словами Ігоря, який задля волонтерства навчався мистецтву роботи з металом з нуля, працюють колеги навіть під час відключень світла.

"Ось одна ракета займає 12 мін, це якщо зварювати. Але й без світла ми крутимо кільця для основи "ракети", нарізаємо колосники. Не те щоб метал був у дефіциті, він є, але дуже дорогий. Ми самотужки його закупити не можемо, тому проводимо збори коштів", — розповідає майстер Ігор.  

Завдяки донорам з України та міжнародним організаціям вдалося закупити невеликий запас металевих прутів та бочок. З останніх виготовляють буржуйки з функцією приготування їжі.

"Оптимізація виробництва різного виду пічок здійснюється завдяки більш потужному зварювальному апарату, який нам подарували волонтери з Польщі. Вони ж в Бахмуті в комплект до буржуйки давали людям набір пилок по дереву. Допомагають й одеські підприємства, які купують для нас метал", — додає Сергій Вук.

Змінити профіль

Невелика команда чотирьох друзів майже рік працює для фронту. Хоча  спершу "підкорити" мистецтво по металу було складно.

Адже з залізом мав справу мав лише Вук, решта чоловіків — спеціалісти з ремонту. Однак за цей час їм вдалося відправити понад 700 виробів у зони, де відсутня інфраструктура.

"Для ефективності ми з друзями розділились: я везу пічки в напрямку Харкова, а наш головний Сергій — Донбасу, де "найгарячіше". Для цього винаймаємо вантажівку чи просто транспорт, який є, і веземо. Буває таке, що цивільні просять не те щоб буржуйку, а просто кілька консерв", — ділиться Сергій, якого, щоб не плутати в компанії, називають Серафимом.

Волонтери кажуть, що роботи багато, адже ворог знищив цілі міста, де немає ні світла, ні води.

Тому незабаром команда одеситів збирається на фронт не лише з пічками, але й з продовольством. Приєднатися та допомогти хлопцям може кожен, перерахувавши їм навіть незначну суму.