Інвестиційна привабливість Одещини: ЕХРО-2030 – рушій прогресу

Проведення виставки EXPO-2030 в Одесі може стати вагомим стимулом для розвитку економіки регіону. За попередніми прогнозами, область має шанс отримати до 10 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. Проведення виставки такого масштабу позитивно вплине і на туристичний розвиток.

Як EХРО-2030 зможе дати нове життя депресивним районам Одеси та які проблемні питання, що ніяк не могли вирішити десятиліттями, нарешті зрушать з мертвої точки? Про це заступник голови Одеської обласної військової адміністрації Роман Григоришин розповів ексклюзивно в інтерв'ю журналістам Новини.LIVE.

— Одеса перебуває на передфінальному етапі проведення EXPO-2030. Що це означає та чому приймати всесвітню виставку є важливим як для регіону, так і для країни?

— Перше, що треба відзначити: ми вже перемогли, бо беремо участь у конкурсній програмі такого масштабу. Втім, на жаль, Одеса не в рівних умовах з іншими конкурентами. Це більше прослідковується у політичній площині. Чимало експертів вважають, що виключати Україну із переліку претендентів через те, що у країні війна — це не політкоректно. Але й неправильно нівелювати той фактор, що понад рік країна у стані війни.

Втім, наша команда максимум зробила для того, щоб презентувати країну та Одеську область гідними претендентами на проведення ЕХРО-2030. Я більш ніж переконаний, що ми передфінальний етап пройдемо. Частина делегатів вже планує відвідати Одесу та область у квітні. Надалі вже залежить від ситуації в України, втім ми вже доказали, що можемо ставити амбітні цілі та досягати їх.

— Чому важливо для Одеси та Одеської області прийняти виставку такого масштабу?

— Одна із країн-конкурентів для того, щоб відкрити себе світові, зараз витрачає дуже величезні кошти. Вони навіть перебудовують країну, витрачають багатомільярдні кошти. Але треба розуміти, що вся ця стратегія не буде мати значення, якщо світ не приїде на все це подивитися. Так само і з нами. Ми можемо створювати презентації, боротися із корупцією, розбудовувати країну тощо. Тут важливо, щоб люди світу хотіли приїхати до нас. Нам треба змінити враження та думки інвесторів про нас. Адже це можливість презентувати країну та її можливості. Тому маємо розуміти, як будемо представляли Одесу: це буде місто щастя чи культури? Одеса має стати містом чогось важливого та особливого. У моєму уявленні вона схожа на Маямі. Там розвинутий інтертейнмент, у нас він теж є, але не на такому рівні, тому варто працювати у цьому напрямку та стати туристичною цінністю для світу. Якщо ми досягнемо такого визнання, коли, наприклад, людина знаходиться у Латвії та каже: "Хочу відчути щастя, тому їду на вікенд до Одеси". Ось це і є той рівень, до якого треба прагнути.

— Проведення всесвітньої виставки має значення не лише для розвитку туризму, але й для економіки та розбудови нового мікрорайону. У чому це конкретно буде реалізовано, у яких проєктах?

— Першочергово для тих районів важливим є розв'язання екологічних проблем. Всім відома історія з глибоководним випуском, сюди ж варто додати критичний стан Хаджибейської дамби та Куяльницького лиману. Ці всі проблеми можна вирішити, але вони дороговартісні. На жаль, місцеві бюджети не в змозі самостійно впоратися з цим, тут потрібна допомога держави. Вона може на це звернути увагу тоді, коли це питання її іміджу.

Якщо ми виграємо у конкурсі на проведення ЕХРО-2030, то для держави вищезазначені проблеми — це у першу чергу її репутація. Тоді вже точно треба знайти фінансування на розв'язання цих проблем. Паралельно з цим організація відповідної логістики у цьому районі дасть поштовх до зонування та впорядкування всієї території, на якій планується проведення виставки. Важливо, щоб міська рада разом із людьми, які проживають у тому районі,  вирішили, що там треба побудувати. Там повинен бути новий район — Нова Одеса, але не із висотками, а щось креативне, цікаве, концептуальне.

— Вже є бачення, що буде з територією після ЕХРО-2030? Щоб не вийшло, як з аеропортом Бориспіль, де побудували до ЄВРО-2012 цілий термінал, а потім він пустував, бо ці потужності виявилися непотрібними.

— Це одне із важливих питань в контексті підготовки до голосування. Історія знає дуже багато випадків, коли після проведення виставки територія залишилася незадіяна. От, наприклад, в Дубаї: чим далі територія від основного місця проживання, тим важче знайти концепцію її застосування. Нам у цьому плані трішки легше, бо у нас ця територія входить до міського агломерату. До речі, цей район ближче до центру, ніж Совіньйон чи Таїрове.

Що ж стосується використання цієї території після проведення виставки, то тут має відбутися діалог "Одеса — Одеська область — Україна", щоб розуміти, що там буде далі. Точно основна частина залишиться як виставковий комплекс для Одеси, бо у міста такого нема. На жаль, у нас не розвивається виставковий бізнес, хоча Одеса могла б стати центром Європи в проведенні таких заходів. Це ж постійний потік людей, які б залишали тут свої гроші й таким чином поповнювалася б казна міста та держави в цілому.

Є варіант створити там ІТ-містечко, навіть була ідея зробити там сучасну кіностудію. У мене поки нема в голові ідеальної картинки, що саме там має бути. Але, зважаючи на тенденції у світі, хотілося б, щоб там було ІТ-містечко. На жаль, в цій сфері порівняно з іншими містами-мільйонниками Одеса відстає.

— Якщо говорити про інвестиції: про привабливість Одеського регіону говорять вже не один рік, чому інвестори не поспішали вкладати свої гроші сюди ще до війни?

— За останні десятиріччя інтерес інвесторів до Одеської області наразі найвищий. Вони цікавляться умовами та сферами, що потребують розвитку, можливостями й активами, які продаються. Зараз ми допомагаємо громадам знайти цікаві об’єкти та умови для того, аби у майбутньому інвестор зайшов на цю територію. До речі, Одеська область — перший в Україні регіон, який створив робочу групу з написання плану економічного відновлення області. У нас вже відбулося підписання меморандуму з проєктами DECIDE (Швейцарія) і USAID "ГОВЕРЛА" (США). Наразі спільна група працює над стратегічним плануванням. Донори фінансують роботу цих людей. Одеська обласна адміністрація надає всю необхідну інформацію для того, аби ці плани були реалізовані у громадах.

Для нас задача не просто створити якусь писанину-стратегію, яка буде пилом припадати, а реально діючий покроковий план економічного відновлення Одеської області. На щастя, фізично наш регіон постраждав найменше, але економічно — чи не найбільше в Україні.

Аби регіон економічно розвивався, необхідно у першу чергу звернути увагу на агроперероблення. Мова йде про створення в агросекторі продукту з доданою вартістю, щоб ми переходили до експорту готового продукту, а не сировини. По-друге: створення індустріальних парків в акваторії портів Великої Одеси для того, щоб там акумулювалося виробництво, промисловість. І по-третє, треба створити умови, щоб ІТ-компанії працювали та платили податки на території Одеської області. Це складна і глобальна робота.

Все, що стосується туристичної сфери, то це дещо простіше. Там, де є ще нерозкрадені та не захоплені ділянки або проєкти, їх треба сформувати у конкурентноспроможні пропозиції для інвесторів і єдиним пулом запропонувати арабським фондам, бо вони дуже зацікавлені. Якщо пам’ятаєте, то перед війною був справжній бум представників арабського світу в Україні. Але більше їх було у Карпатах, а не в Одесі. Ми працюємо із державним агентством розвитку туризму та думаємо, як зробити так, щоб після війни сюди був приплив їх туристів, для того, щоб у майбутньому за їх капітал на береговій лінії ми змогли створити дійсно туристичну сферу.

— Яка зараз йде робота на законодавчому рівні, щоб іноземні інвестори почувалися добре?

— Є певні правила гри, які були розроблені до війни. Мова йде про закони, які вже прийняті, зокрема: "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні", "Про індустріальні парки". Міністерство економіки працює постійно над тим, щоб знайти нові механізми, нові стимули для потенційних інвесторів, але моє глибоке переконання як людини, що прийшла до обласної адміністрації з інвестиційного ринку, що не в правилах суть. Суть у тому, що є великий ринок капіталу. Ми повинні зрозуміти, де наша цільова аудиторія, звідки капітал може прийти.

Наразі розуміємо, що у найближчий період часу  дуже важко зробити так, щоб капітал із західного світу зайшов в Україну чи Одеську область. Масового припливу не буде. Вірогідно, що це реалізується точково, тому треба шукати ринки капіталу, яким ми зрозумілі і яким треба себе запропонувати. Ми дуже цікаві арабському капіталу, але, на жаль, ми не навчилися з ними працювати. Там потрібен специфічний підхід, релігійна терпимість, витримка.

— В які галузі насамперед в Одеській області необхідно направити інвестиційні потоки?

— Я великий патріот агроперероблення. Вважаю, що це не нормальна ситуація, коли ми вирощуємо кукурудзу, експортуємо її у сирому вигляді до Туреччини. Там вона вариться, консервується і потім повертається назад до нас, але з більшою вартістю. Треба розуміти, що ми є інвестиційно привабливими. В іноземного капіталу є до нас інтерес. Нам варто навчитися працювати з цим, бо це і є наш щасливий квиток.