Концесія чи ні — що робити з портами "Великої Одеси"

Протягом 30 років незалежності України всі порти перебували у державній власності. В результаті частина з них не витримала конкуренції та стали збитковими. Здебільшого це були невеликі порти. Один з виходів із ситуації — приватизація чи концесія.

Наприкінці 2019 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про приватизацію 76 підприємств, серед яких три малих порти: Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровський і Скадовськ. Ці інфраструктурні об’єкти вимагають великих інвестицій і зараз знаходяться не в найкращому стані. 

На сьогодні Усть-Дунайськ вже продано приватній компанії, а торги по Білгород-Дністровському порту оголошено втретє. Що стосується концесії, то досвід тут теж є так у 2021 році Міністерство інфраструктури та ДП "АМПУ" передали одразу два порти "Херсон" та "Ольвія" в управління приватним компаніям. Нині на порядку денному постало питання про концесію декотрих терміналів Чорноморського порту.

Чи варто передавати порти на Одещині у концесію чи краще залишити все як є? Про це журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів.

Що таке концесія

За останні роки до початку повномасштабної війни, перевалка вантажів в портах України скоротилась на майже 17%, а кількість суднозаходів — на 7%. Крім того, рівень зносу причалів та інших потужностей державних стивідорів, підпорядкованих Адміністрації морських портів України, досягав подекуди до 90%. Аби дати новий виток якісного розвитку портовій галузі України, на рівні Мінінфраструктури було прийнято рішення про передачу портів у концесію. Іншими словами, це передбачає передачу цілісних майнових комплексів або окремих причалів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію приватним особам.

Одесит Олександр підтримує ініціативу про передачу портових терміналів Чорноморська у концесію. Але наголошує, що такий договір варто укладати, коли у кінцевому результаті Україна отримає вигоду.

"Для того, аби реалізувати концесію повинен бути обов’язково аукціон. І головне — виторгувати за це хороші умови, за яких би поповнювався бюджет і казна. А якщо це роблять з метою, щоб передати із державної власності у приватні руки певних осіб, то я проти таких махінацій, бо і так частина підприємств нині вже зосереджена в одних руках. Я за хорошого господаря, який наведе лад",— зазначає Олександр.

Натомість одесит Віктор сумнівається в ефективності концесії. Каже, після розпаду Радянського Союзу значна частина одеських підприємств була приватизована, але країна і громадяни не отримали від цього нічого позитивного.

"Ми вже віддали все пароплавство у приватну власність, досі ніхто нічого не може знайти. У мене одразу постає питання: хто буде інвестором, хто буде нести відповідальність за збереження майнового комплексу, хто керуватиме всім цим? Я маю на увазі одну людину, а не 25, як це у нас буває. Якщо брати вдалі речі, які бути раніше реалізовані, то можна по їх принципу і передавати у концесію. Але, зважаючи на те, що зараз у країні війна, то думаю, що перш ніж приймати такі рішення, варто подумати що держава з цього отримає", — розказав Віктор.

Що планують передати у концесію

Передати у концесію планують перший, контейнерний та п’ятий термінали. Процес розпочався ще до повномасштабного вторгнення Росії, зараз Міністерство його відновлює. Проходитиме він у кілька етапів. Перший — розробка технічно-економічного обґрунтування, наступний — проведення конкурсу серед охочих отримати в концесію термінали порту "Чорноморськ".

Профінансує підготовку технічно-економічного обґрунтування Глобальний інфраструктурний фонд, експертів та консультантів залучає Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародна фінансова корпорація.

Одеситка Наталя підтримує передачу портових терміналів у приватні руки інвесторам, бо через війну держава не здатна вкладати гроші у їх розвиток.

"Я не цікавилася взагалі цим питання і зокрема, Чорноморським портом, але думаю, що варто передати у приватні руки, бо держава зараз нічим не займається. А якщо він перебуватиме у приватних руках, то, можливо, певні зрушення в розвитку буде. Найкраще, щоб це були українські підприємці, але, як показує досвід, вони не хочуть вкладатися свої кошти. А от довіри до іноземних інвесторів у мене нема", — наголосила Наталя.

Побоюється недобросовісності інвесторів і одеситка Світлана. Жінка каже, що передача у концесію — це ефективний процес розвитку портової інфраструктури, але тут варто дуже пильно вивчити історію кожного інвестора, аби не натрапити на шахраїв, які думають лише про власне збагачення.

"Я підтримую пропозиції передачі в концесію, але українським підприємцям. Хоча, якщо іноземні будуть розвивати порт так, як сьогодні вони допомагають у боротьбі проти російських військ, то згодна. Там, де є досягнення, то такі інвестори викликають довіру, а от чимало є і невдалих прикладів, то тоді, певна річ, і довіри нема", — розповідає Світлана.

Що отримує держава та інвестор від концесії

Концесія портових терміналів дасть можливість державі щороку отримувати концесійний внесок та стабільні надходження податків до бюджету. Приватне партнерство призведе до значних інвестицій, дозволить оптимізувати логістику перевезень, створить робочі місця та підвищить якість надання послуг.

Інвестор отримає унікальний інфраструктурний об’єкт, професійне управління яким може зробити його одним з найкращих в чорноморському регіоні.

Попри вищезазначені переваги від концесії, одеситка Серафима виступає категорично проти цього. Жінка вважає, що великі підприємства повинні бути лише у власності держави.

"Я вважаю, що порт повинен залишитися у державній власності, бо приватні руки — це одні грабіжники, у яких мета вижати все, що можна з нього, а що буде далі, їх не цікавить. Не буде ніякого результату, лише обман народу. От до прикладу, у нас в Одесі є чимало підприємств, які із державної власності перейшли у приватну. Після цього переходу більшість людей залишилися без роботи. Все повинно бути у державній власності, щоб люди мали де працювати", — резюмувала Серафима.

Нагадаємо, у 2021 році Міністерство інфраструктури та ДП "Адміністрація морських портів України" передали державні стивідорні компанії морських портів "Херсон" та "Ольвія" приватним партнерам. Втім повномасштабне вторгнення Росії завадило активній роботі цих об’єктів і як результат державна казна не отримує очікуване поповнення бюджету.