Куяльницький лиман: чи врятує здравницю статус Національного парку

На початку 2022 року лиман набув статусу Національного природного парку

Проєкт ренатуралізації річки Великий Куяльник вже розроблено. Наразі черга за призначенням  адміністрації парку.

Про це журналістам Новини. LIVE розказав еколог, ректор Одеського державного екологічного університету  Сергій Степаненко.

"Ідея створення Національного парку "Куяльник" зародилася давно, але предметно стала обговорюватися тільки у двохтисячних роках. Тут виникли суперечності між двома концепціями: Куяльницький лиман, як національний курорт або як природно-заповідний фонд. Вирішили, що спочатку формується курорт національного значення, а потім – встановлювати природоохоронний статус лиману як парку. Таким чином Куяльник має захищати Закон України "Про природно-заповідний фонд"",  — зазначив Сергій Степаненко.

За його словами, фактично 1 січня 2022 року  президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Національного природного парку "Куяльницький". Це дало  змогу отримати 19 млн грн з державного бюджету на розробку проєкту ренатуралізації річки Великий Куяльник. 

"Зазначу, що Національний природний парк – це  охоронна зона територією 22,8 тисячі кв. км, при цьому сама водойма займає у 20 разів менше території. Статус Національного природного парку передбачає створення адміністрації, яка несе відповідальність за об’єкт і має підпорядкованість Міністерству екології. Втім, пройшов рік, а адміністрацію не призначено, кошти із державного бюджету на утримання парку  не виділено", — наголосив еколог.

Але у 2019 році бальнеологічному курорту Куяльник поновили правовий статус державного, який він мав із 1985-го. Таким чином за курортом були закріплені межі та зони санітарної охорони, а також затверджено комплекс заходів, спрямованих на збереження та розвиток прибережних територій і втілення законодавчих змін задля раціонального використання природних лікувальних ресурсів. 

"Встановлені межі курорту та зон санітарної охорони, мають бути поновлені й позначені на кадастрових картах, оскільки відомо, що деякі землевласники знищили межові знаки", — заявив Сергій Степаненко.

Нині екологи б’ють на сполох, бо кліматичний прогноз на 2023 рік невтішний. Найімовірніше, що лиман буде потерпати від нестачі води, а механізми, які б допомогли подолати цю проблему, через відсутність фінансування, не запущені.