Буде потужний вибух: чому Одеський нафтопереробний завод може спричинити катастрофу

Одеський нафтопереробний завод не працює з 2014 року. Здавалося б, всі вже й забули про це підприємство, яке розташоване на Шкодовій горі. Однак раптово ним зацікавились чиновники. Під час спеціальної комісії в обладміністрації ситуацію навколо НПЗ, який не працює, попередньо визнали надзвичайною. Мовляв, все, що залишилося на його території, може спалахнути і спричинити найстрашніші екологічні та техногенні наслідки. 

Новини.LIVE Odesa відвідало Одеський НПЗ і з’ясувало, чому покинутий завод досі не законсервували і яка саме небезпека ховається за його бетонними стінами і залізними воротами. 

Читайте також: Викиди харківського коксохіму нанесли 3 мільйони гривень збитків

На заводі зупинився час

Ми завітали на завод, на якому з живих – тільки куріпки і кілька собак. Поліцію охорони, з якою держпідприємство уклало договір, ми не побачили. Через величезну заборгованість поліцейські могли просто покинути об'єкт.

Одеський НПЗ закрили у далекому 2014-му. Підприємство зустріло нас величезним банером з написом "Вас вітає НПЗ". На його території все залишилося таким, як і 10 років тому, але крізь тротуарну плитку прорвався бур’ян, фото на дошці пошани вигоріли на сонці, а навколо – лише шприци і розбиті пляшки з-під пива. 

Всі корпуси заводу опломбовані – всередину зайти не можна. Натомість місцеві безхатьки знайшли для себе там притулок – вибили вікна і проводять своє дозвілля в одній з будівель НПЗ. 

А поруч з головним входом є ще один корпус – там розташовувалася пожежно-рятувальна частина. Всередині досі стоять десь 5 службових машин. 

Жителі Шкодової гори розповіли нам, що територія заводу стала ласим місцем для ромів, які проживають в Усатово. За словами місцевих, вони ламають паркани заводу, вивозять все, що можна, на металобрухт. А минулої зими, наприклад, район, розташований поблизу заводу, тричі залишався без електропостачання: крадії проникали на територію підприємства і вирізали транзитний кабель, який знаходився під напругою. Після цього на горі стали чергувати відразу три екіпажі держохорони, але набіги тривають, щоправда, без таких серйозних наслідків. Прокурор Одеської області Сергій Костенко заявив: близько 90% електроустаткування зловмисники вже демонтували.

На заводі також був власний автопарк, але там теж майже нічого не вціліло. 

"Легкові іномарки забрали собі працівники заводу, коштом заборгованості по зарплаті. А ті машини, які залишилися – згоріли. Що сталося з автобусами і бензовозами, ніхто не знає", – розповів колишній інженер НПЗ Ілля Молчанов. 

Дійсно, місяць тому на території підприємства спалахнула пожежа – згорів гараж і 6 дорогих авто підприємства. За версією поліцейських, приміщення хтось підпалив. 

Читайте також: Одеський припортовий завод зупинився до листопада

Втекли, залишивши все як є 

Колишні працівники, які досі живуть біля заводу, розповідають, що коли підприємство зупинили, його і не думали консервувати. Не було того року і інвентаризації. 

"Завод захопили, керівництво втекло, загарбники не думали про консервацію потужностей. Насамперед вони почали розкрадати нафтопродукти", – додає колишній інженер НПЗ. 

Експерти підтверджують, що завод зупинили "нашвидкуруч", нічого не законсервували і, звісно ж, забули про дотримання вимог технологічного регламенту і виробничих інструкцій щодо зупинки такого роду виробництв на тривалий період.

Тож зараз НПЗ – банкрут, має величезну заборгованість перед державою, своїми працівниками і постачальниками. Щоправда, в судах продовжує воювати з кредиторами і Україною.

Тонни водню і лускатої сірки

За словами провідного експерта на ринку виробництва нафтопродуктів Геннадія Гуци, за рівнем техногенної безпеки Одеський НПЗ є одним з найбільш критичних об'єктів регіону. Простій підприємства протягом 10  років, відсутність будь-яких заходів з утилізації промислових відходів загрожують катастрофічними наслідками.

"Зараз на території заводу сконцентровано дуже багато вибухонебезпечних і пожежонебезпечних залишків нафтопродуктів. Особливу увагу хотів би приділити тому факту, що практично у всіх пунктах, резервуарах, трубопроводах, технологічному обладнанні присутнє так зване пірофорне залізо. Залишки нафтопродуктів вступили в реакцію з металом і тепер є досить важкою тягучою масою, що має можливість самозайматися за певних умов", – сказав Геннадій Гуцу. 

Крім того, на заводі залишаються під робочим тиском шість резервуарів, в яких, за попередньою оцінкою, міститься від 70 до 80 тонн водню. Цей газ є вибухонебезпечним. У разі вибуху може буде пошкоджена територія в радіусі 500-600 метрів. Отже, можуть загинути люди, які живуть у гуртожитках прямо навпроти заводу. 

Під час ревізії НПЗ журналістці Новини.LIVE Odesa вдалося отримати зразок лускатої сірки – це один з побічних продуктів процесу нафтової перегонки. Він теж має властивість самозайматися за певних умов. На складах заводу зберігається біля сотні тонн такої сірки. 

Окрему небезпеку становить і газове господарство, в резервуари якого виливали скраплений газ.

"На території заводу знаходяться очисні споруди, куди в процесі виробництва скидалися залишки, що містять нафту. Окрім того, завод знаходиться на горі, яка пронизана штольнями і катакомбами. Під час простою заводу не виконувалася їх спеціальна заливка зміцнювальними розчинами, а під час війни і після неї туди скидалися нафтопродукти", – додав Геннадій Гуцу.

Читайте також: В Одесі приватизували "Одесавинпром" за майже 235 мільйонів гривень

Квітуче минуле і різка загибель заводу

У 2000-і роки НПЗ належав російській компанії "Лукойл", яка купила його у держави в 1999 році. Це був час розквіту підприємства. В результаті воно стало одним з найбільш сучасних, забезпечуючи до 40% промислового виробництва Одеської області і близько чверті загального обсягу продукції нафтопереробної промисловості України. Власники планували почати виробництво бензину за стандартами Євро-4.

Але в жовтні 2010 року все змінилося. "У зв'язку зі значним зменшенням показників рентабельності переробки нафти" її постачання на завод було зупинене, підприємство фактично припинило роботу. Причиною стало те, що для Одеського НПЗ повністю закрили традиційний маршрут, по якому здійснювалося постачання нафти, а це істотно збільшило вартість продукції, що випускалася. 

З 2013 року підприємство належало східноєвропейській паливно-енергетичній компанії "ВЕТЕК", а по факту – українському бізнесмену-втікачу Сергію Курченку. У квітні 2014 року майно заводу було заарештовано і відтоді НПЗ не працює. У 2014-2016 роках основні конфлікти навколо заводу були пов'язані найперше з часткою нафтопродуктів. У листопаді 2014-го контроль над майном підприємства отримало ДП "Укртранснафтопродукт". Влітку 2017 року підприємство пройшло спецконфіскацію на користь держави, а з червня 2018 року перебуває на балансі Фонду держмайна. Суперечки про те, кому належить підприємство, досі тривають в судах.

Залишилися без жодної копійки

А поки одні судяться, колишні працівники не знають, де їм брати гроші на життя. Вони згадують, що скорочувати їх почали влітку 2014 року – з того часу людям перестали давати зарплату: заборгованість перед ними становить понад 50 мільйонів гривень. Численні звернення до представників держструктур і проведення мітингів не допомогли – у колективу вже немає надії на жодні виплати. Але перед ними стоїть ще одна гостра проблема. 

"Біс з ними вже з тими виплатами. Ми не можемо отримувати пенсії! Десятки працівників вже досягли пенсійного віку і мають потребу в оформленні пенсій. Але вони не можуть цього зробити, бо на підприємстві ніхто не видає довідку для Пенсійного фонду. Хтось відпрацював на підприємстві 30 років – чистив резервуари, вдихав випари нафтопродуктів і з купою хвороб зараз не може отримати законно зароблену пенсію", – продовжує свою розповідь інженер. 

Читайте також: Велика приватизація – Кабмін визначив умови продажу столичного заводу "Більшовик"

У всій цій ситуації зрозуміло одне – нескінченні суди і скандали йдуть точнісінько не на користь одного з колись найбільших підприємств Одеси. Зараз Одеський НПЗ – технічно відстале підприємство, яке вже не підходить для реального виробництва палива. А знайти інвестора, здатного відновити його колишню міць, в нинішніх умовах просто нереально. Залишається лише чекати висновків експертизи щодо реальних загроз через наявні там залишки нафтопродуктів. Якщо ситуація критична – підприємство, швидше за все, законсервують. Головне, щоб не було занадто пізно. В іншому випадку, на Україну чекає ще один урок, який може коштувати державі людських життів. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE Odesa.