Незаконно перетинають кордон або вимушені жити на судні: як війна вплинула на роботу одеських моряків

З початком війни важкий час настав для всіх, в тому числі і для одеських моряків. Ті, хто зараз вдома, не можуть піти в рейс через обмеження воєнного стану, а ті, кого рашистське вторгнення застало на судні, не можуть повернутися на Батьківщину. Отже, мореплавці стали заручниками ситуації – вони втрачають пропозиції по роботі, а їх на ринку праці змінюють китайці, філіппінці та індійці. В той же час, активісти просять уряд дозволити морякам виїзд за кордон. На їх думку, це допоможе українській економіці.

На що готові моряки заради рейсів та як війна в майбутньому вплине на їх працевлаштування – дізнавалося Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: Вчать мову та шукають будь-яку роботу: як одеситки влаштували своє життя за кордоном

Заручники воєнного стану

Моряк Олександр Єрмаков на початку військового вторгнення відправив свою дружину та дітей у Румунію, а сам мав 10 березня піти у рейс. Одесит вже 5 років ходить у дальнє плавання.

“Я – помічник старшого механіка. Мої рейси тривають в середньому 9 місяців. Потім я 2 місяці вдома і знову рейс. І так по колу. Цього разу я мав летіти в США, компанія вже придбала мені квитки, я довго оформлював всі документи, отримав візу. Цей рейс я дуже чекав, бо після нього ми мали б купити собі будинок, в якому би всім членам родини було комфортно. Це була наша мрія. Можливо, після цього я б зайнявся автобізнесом. Але зараз я сиджу в Одесі один, чекаю, поки держава урегулює цю проблему і моряки знову зможуть піти у рейс. Правда, мій контракт прогорів, доведеться шукати інше судно, де заробіток буде значно меншим”, – розповідає Олександр.

Чоловік не знає, коли він знову побачить дружину та дітей. Якщо моряків призовного віку все ж почнуть випускати за кордон, то в кращому випадку одесит повернеться з рейсу наприкінці зими наступного року. Якщо, звісно ж, війна закінчиться. Якщо ні – доведеться жити якийсь час за кордоном і шукати наступний рейс.

Наприкінці березня спікер Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук зауважив, що для економіки України важливо, щоб люди виходили на роботу, тому “моряки можуть сміливо йти в рейси”. І ця інформація викликала чималий ажіотаж у портових містах України. Адже чоловіки призовного віку майже не можуть виїхати за кордон через дію воєнного стану.

Серед українців, а зокрема і одеситів призовного віку тисячі людей працюють у галузі морського транспорту. З початку вторгнення росії вони не можуть піти в рейси.

“Моряки в Україні в період воєнного стану для нашої держави не є ключовими працівниками, оскільки порти України закриті та моряки не мають можливості возити стратегічно важливий вантаж до України”, – пояснив морський юрист Микола Гольбін.

Через обмеження на виїзд зараз роботи позбавлені близько 35-40 тисяч українських моряків. І це при тому, що моряки – це головні інвестори в економіку України, щороку вони привозили від 2 до 3 мільярдів доларів.

“Я розумію, чого хоче держава. Вона не хоче пускати чоловіків, мотивуючи це тим, що тільки-но моряки потраплять закордон, вони перестануть заводити гроші в Україну. Вони можуть перевезти туди родину, відкрити рахунки в іншій країні і жодним чином не допомагатимуть економіці. Але сьогодні позиція моряків інша – вони готові платити податки, допомагати країні, бо воювати, кажуть, вони просто не вміють”, – підкреслив морський юрист.

Під виглядом гумдопомоги

Але не всі моряки втрачають свої контракти. Комусь все ж вдалося виїхати, але таких – одиниці. Одесит Сергій Дмитренко успішно перетнув кордон на початку квітня і зараз він у рейсі, у французькому місті Марсель.

“Я виїхав з України абсолютно легально, схему мені підказав мій юрист. Зараз багато країн ЄС передають гуманітарну допомогу для України. У мене є мікроавтобус, і я влаштувався водієм, перевозив цей вантаж з Польщі. Кілька тижнів я збирав всі необхідні документи, а потім звернувся до голови Державної прикордонної служби за спеціальним дозволом. 2 тижні я перевозив гуманітарку, а коли один раз виїхав вчергове до Польщі – звідти пішов у рейс”, – поділився 25-річний моряк з Одеси.

Але цей спосіб не є законним, запевняє юрист.

“Обов’язкова умова для перевізників гуманітарного вантажу – повернення назад в Україну. Наприклад, рейс у Польщу триває 4 дні. Протягом цих 4 днів водій має завантажити своє авто гуманітаркою та в’їхати в Україну, а цей хлопець просто втік. Тепер йому загрожуватиме кримінальна відповідальність, якщо він захоче повернутися в Україну”, – каже правозахисник.

Є ще кілька варіантів, як можна піти у рейс чоловікам призовного віку: якщо у моряка є троє дітей віком до 18 років, якщо він непридатний до військової служби або є опікуном людини з інвалідністю. Ну а якщо жоден з пунктів не підходить, то чоловіки вдаються до незаконних схем, каже морський юрист Микола Гольбін.

“Моряки можуть виїхати повз офіційні пункти пропуску за гроші. Когось зловили та повернули, а когось – ні. А можуть піти і через Крим. Такий шлях переважно обирають моряки з Маріуполя та Херсона. Тут причина зрозуміліша — альтернативи для виїзду взагалі немає. Деякі, але не всі, маріупольські моряки, які виїхали через Крим та Новоазовськ, взагалі не планують повертатися до України, бо нікуди повернутись, у них не залишилося будинку, просто нічого не залишилося. Херсонським морякам жити є де, але вони все одно шукають будь-якої нагоди заробити за фахом та відмовляються жити під чужим прапором”, – пояснив юрист.

Не можуть повернутися додому

Але сьогодні існує ще одна проблема – моряки, які пішли в рейс до початку війни в Україні зараз не можуть повернутися додому. Моряк Михайло Семенов пішов у море у вересні, він працює на іноземному судні. Контракт мав завершитися 30 квітня, але чоловік зрозумів: якщо він повернеться додому, то на новий контракт поїхати вже не зможе. Саме тому він лишився жити на судні та продовжив свій контакт ще на 7 місяців.

Його товариш вирішив не продовжувати свій контракт і після завершення чергового рейсу залишився жити в Стамбулі. Туди приїхала і його дівчина. Зараз вони орендують квартиру, а чоловік оформоює всі необхідні документи, щоб за місяць вирушити у новий рейс.

Наслідки війни

Українські моряки через деякий час відчують наслідки війни, каже керівник відділу крюїнгу в Одесі Вячеслав Дурса. За його словами, з початку військового вторгнення представники деяких крюїнгів почали шукати нових країн-постачальників робочої сили. Деякі компанії займаються перепідготовкою та підвищенням кваліфікації діючих членів екіпажів, щоб вони стали “універсальними моряками”, які можуть працювати на різних суднах.

Про те, що ми ризикуємо втратити ринок, каже і морський юрист Микола Гольбін.

“Найгірший наслідок – це втрата ринку. Його можуть заполонити китайці, філіпіни та індійці. Але з 99,9%-ою впевненістю можу сказати, що російські моряки не замінять українців у рейсах на суднах, які ходять під іноземними прапорами. Зараз всі країни ополчилися на росію і вже є така тенденція: багато судновласників, незважаючи на відсутність санкцій проти російських моряків, відмовляються їх працевлаштовувати. Крім того, у російських моряків всі гроші зберігаються у російських банках, проти яких в будь-який момент можуть ввести (або вже ввели) санкції. Тим самим судновласник також може потрапити під санкції або блокування грошових рахунків. Я вам більше скажу – деякі російські екіпажі вже просто списують, нічим це не мотивуючи”, – розповів фахівець.

Потребують відкриття кордонів

За словами активістів, без підтримки економіки військовим буде складно воювати. Голова благодійного фонду “Корпорація монстрів” Катерина Ножевнікова каже, що багато моряків прямо з рейсу посилають з благодійною та гуманітарною метою значні суми. Вже в перші дні війни моряки перевели до Фонду близько 100 тисяч доларів. А є приклади, коли після початку війни моряки поверталися додому, щоби допомагати армії.

Зараз активісти, морські юристи, профільні чиновники та народні депутати виступають за якнайшвидше вирішення проблем моряків, які не можуть піти у рейс або повернутися додому. На сайті ВРУ навіть зареєстровано петицію, яка вже зібрала понад 25 тисяч підписів. В ній вимагають відкрити кордони для українських моряків, на підставі наявності у них морських документів, що діють, – паспорта моряка та кваліфікаційного свідоцтва. У документі зазначається, що моряки є працівниками критичної інфраструктури. Збір підписів завершується 22 червня. Після цього документ має розглянути Верховна Рада, а згодом і Президент країни. Яким буде розвиток цього документа і чи є шанси у моряків найближчим часом, незважаючи на війну, виїхати на роботу – поки невідомо.