Одеса їм не по зубах: реакція одеситів на можливі загрози з боку росіян
Поділитися
Вже понад рік українці ледь не щодня прокидаються та лягають спати під звуки повітряної тривоги. Війна зруйнувала звичний спосіб життя й навчила пристосовуватися до нових умов. Але чергові провокації з боку країни-агресора та постійні очікування чергових атак змушують багатьох іти на відчайдушний крок.
Чи планують одесити залишити місто у випадку посилення бойових дій, дізнавалися журналісти Новини.LIVE.
"Був шок та оніміння"
Перший день війни, згадує одеситка Ірина, був справжнім шоком для неї та її родини. Ніхто навіть уявити не міг, що у 21 столітті, у вік бурхливого розвитку науки, техніки та високих технологій, доведеться вчитися жити без світла й тепла. А постійні сигнали тривоги стануть звичними у повсякденному житті.
"Був шок, оніміння, нічого не хотілося, багато страху, нерозуміння що робити. Але підтримка найближчих і уміння робити речі, які подобаються зробили свою справу. Всі мої найрідніші тут. Вони відчувають, що потрібно бути тут. Хоча в перші дні війни всі готували якісь речі, необхідні на всяк випадок. Нині я планую залишитися в Одесі. Якщо і буду їхати, то лише, щоб відвідати щось нове, але не втікати від війни. Ми вже якось прожили рік і вже побачили, як воно відбувається", — розповідає одеситка Ірина.
Нікуди не планує їхати з рідного міста і подружня пара Ірина з Ігорем. Їх друзі у пошуку безпечного місця ще на початку війни залишили Одесу і роз’їхалися по всьому світу. Попри страх і постійну загрозу ракетних ударів, зізнається подружжя, вони вже навчилися жити в умовах війни, а тому нині чекають на якнайшвидшу перемогу.
"У перший день війни у нас були такі сімейні обставини, що ми не могли залишити Одесу та й самі цього не хотіли. Все-таки вдома і стіни допомагають. Я знаю херсонців, які залишили рідний дім, поїхали до Криму і тепер невідомо де вони і що з ними. Знаю також і миколаївців, які попри постійні обстріли залишися в рідному місті, хоча у них було набагато страшніше, ніж у нас в Одесі. Наші друзі поїхали до Туреччини, Польщі, Ізраїлю, Німеччини, а ми вже звикли, навіть нема того страху, який був на початку війни. Я вважаю, що нікуди їхати не треба, бо Одесу не захоплять. Тут готові дати відсіч окупанту", — каже одесит Ігор.
"З Нікополя до Одеси"
Важким було питання переїзду для родини Миколи із Нікополя. Аби врятуватися від ворожих обстрілів та убезпечити появу на світ своєї донечки, вони приїхали до Одеси. Тут життя почали із чистого аркуша.
"Ми й так сьогодні переселенці. Коли приїхали до Одеси, ціни на квартири були менші, то ми змогли добре влаштуватися. Вже нікуди не плануємо далі їхати. Нам пощастило, що у дружини тут проживають родичі й перший час допомагали всі", — розказує переселенець із Нікополя Микола.
"З Одеси — ні на крок"
Є одесити, які настільки вкоренилися у місті, що не лякають їх ані сигнали повітряної тривоги, ані вибухи гранат та снарядів. Готові все пережити, аби лише бути вдома із найріднішими.
"Та чого мені кудись їхати?!Я нікуди не поїду, бо тут живу і буду жити, тут мої діти, домашні тварини — ніколи їх не залишу. Тут мій онук! Як я його залишу?! Це саме він мене підтримував та мотивував жити попри все", — відповіла одеситка Олена.
Її подруга Ніна розповідає, що після 24 лютого 2022 року чимало знайомих з Одеси поїхали за кордон. Там облаштувалися, знайшли житло та роботу, не скаржаться, а лише мріють про повернення додому. Сама ж одеситка переконана, що перемога не за горами.
"Мій вік не дозволяє мені кудись їхати. Це по-перше, а по-друге: я — патріотка свого міста, а по-третє: путін не буде бомбити Одесу, бо для нього це надто міцний горішок. Пишаюся нашими військовими, які зараз на передовій захищають країну від агресора. Вдячна їм за це і молюся за них, аби Господь зберіг їм життя, а нам дарував мир", — відповіла одеситка Ніна.
"Захистити й відбудувати"
Для одеситки Анастасії Україна — ненька, а тому, каже жінка, зараз головне завдання кожного громадянина захистити її від ворога та відбудувати для майбутніх поколінь.
"Я взагалі не планую залишати Україну, це наша ненька, як я можу?! Дитина моя тут і одна, і друга. Вибачте, зараз буду плакати, бо дуже хочеться, щоб все це вже закінчилося. Всім зараз важко. Мій однокласник і брат зараз захищають нашу країну, а тому хочеться, щоб швидше була перемога", — поділилася своїми думками одеситка Анастасія.
Попри всі труднощі, які в одну мить впали на плечі українців, одесити не опускають рук, а навпаки — вже думають, як відновити та відбудувати країну.
"Я люблю своє місто і вважаю, що в такий складний час ми всі повинні бути тут і підтримувати країну. Саме від нас буде залежати її майбутнє. І хоча декотрі родичі, у яких є маленькі діти, виїхали за кордон, вони всі мріють про повернення додому, бо вважають нашу Україну такою країною, в якій хочеться жити, виховувати дітей і будувати майбутнє", — відповіла одеситка Юліана.
Одеса, кажуть містяни, завжди із відкритим серцем приймає гостей, а декотрих, як справжня мати, огортає турботою та ласкою. Лише за останній рік до міста приїхали понад 60 тисяч українців із зони бойових дій. Для кожного із них знайшовся прихисток. Одесити впевнені, вже незабаром додому повернуться і ті, хто поїхав за кордон. Таким чином, всі разом згуртуємося та відбудуємо країну.
Читайте Новини.LIVE!
