Плащ-невидимка для військових — інновація від одеських науковців

Головне на фронті — ефект несподіванки і бути невидимим. Але в епоху сучасних технологій, коли є прилади нічного бачення і тепловізори, досягти такого, здавалося б, уже нереально. Та завдяки одеським винахідникам з Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку неможливе стало можливим.

Про унікальний плащ-невидимку, якому практично немає аналогів журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з його розробником, професором кафедри Метрології Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку Костянтином Боряком.

Ідея створення плаща-невидимки

З початком АТО, у 2014 році, українські військові зіткнулися зі значною проблемою, адже у ворога була перевага не лише у кількості озброєння, а й технологіях. Окупанти активно використовували озброєння з тепловізорами. Саме тому перед інженерами стала задача — створити захист для бійців ЗСУ. Так виник перший прототип плаща-невидимки. 

"У 2014 році, коли почалася ця війна на сході України, було дуже важко, ніхто не міг зрозуміти, що робити та чим воювати. У нашої армії було застаріле обладнання, а у світі з'являються нові засоби розвідки, які вже почали застосовувати російські війська. Мої аспіранти, які проходили службу у Збройних силах та їздили у зону АТО, привезли інформацію що є такі проблеми і їх треба вирішувати", — каже професор Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку Костянтин Боряк. 

Також військові стикалися й з проблемами від вибухових речовин. Росіяни за допомогою засобів РЕБ слідкували за позиціями українських бійців, після чого отримували координати і скидали вибухівку. Найважче з цим боротися було взимку, тому інженерам довелося вигадати надійний захист. 

Як працює технологія

Сама розробка була не новою — у світі вже досить давно існують аналоги, однак вони не здатні забезпечити тих потреб, які зараз є у солдатів. Тим більше, що війна в Україні стала війною дронів та технологій, тому будь-який захист треба модернізувати, це й зробили одеські розробники. Вони розробили новітній зразок "плаща-невидимки", який здатен понад добу захищати від ворожих тепловізорів та радіоелектронної боротьби. 

"Я розумів, як це робити, які матеріали треба застосувати. Але ми стикнулися з багатьма проблемами, бо у всіх були різні винаходи. Одні костюми робили, інші — плащі, ще інші — комбінезони. Ми для себе обирали між плащем та пончо, але все ж зупинилися на першому. Зробили перший зразок і потім Step by step прийшли до того варіанта, який є зараз. Ми зрозуміли, що треба зробити, таку конструкцію, щоб вона довго тримала тепло та мала захищати людське тіло", — сказав доктор технічних наук Костянтин Боряк. 

Таким чином інженерам вдалося створити теплообмін з зовнішнім середовищем, завдяки якому температура тіла на ворожій техніці дорівнювала температурі повітря. 

Унікальність та відмінність від західних аналогів

Вітчизняна розробка орієнтовна саме на українського солдата, який вимушений протягом тривалого часу знаходитися нерухомим на позиціях. Водночас західні аналоги не розраховані на це та мають короткочасну дію. В умовах сучасної війни така технологія є застарілою та її не зможуть використовувати штурмові батальйони. Однак наразі розробники створюють зразок саме для десантно-штурмових військ, який не буде сковувати рухів бійця. Водночас для його використання військовий має бути повністю екіпірований — бронежилет, каску та тактичну аптечку обовʼязково необхідно тримати біля себе. 

Запуск масового виробництва

Наразі виріб не запущено у масове виробництво. Розробники зазначають, що чекають на отримання гранту від платформи Brave-1 для пошиття для широкого загалу, з новими функціями та вимогами. Це буде кардинально нова технологія, яка буде направлена саме на рухливість солдата. 

"Ми дійшли до певної конструкції, яку ми пропонуємо, її можна виробляти і вже запускати. І ми постачаємо, там син займається цим, бо він молодший. Він в цьому дуже розуміється і допомагає спілкуванням з військовими. Вони краще одне одного розуміють, бо вони, скажімо, одного віку, і краще розуміють, що потрібно вдосконалити, що годиться, а що не годиться. У мене основний принциповий, науковий підхід, тобто я даю основний наратив і кажу, що треба зробити, а син вже втілює це в життя", — додав професор кафедри метрології Костянтин Боряк.  

Від початку АТО розробники відправили понад сотню своїх плащів на фронт. Більшу частину з них закуповували волонтери, а решту відшивали за власні кошти. Наразі очікується масове виробництво захисного спорядження, яке допоможе бійцям Збройних сил України у боротьбі з агресором.