Росія шукає привід завдати ударів по портах Одещини та знищити зернову угоду, — Володимир Воля

Обстріли одеського регіону і блокування зернової угоди — речі, які сьогодні неможливо розділити. Військові запевняють: таким чином відбувається тиск на мирне населення та загалом на нашу країну. Спроби нав'язати свої правила гри Росії не вдаються. Чи є шанс проведення зернової угоди без РФ і чи варто очікувати на нові обстріли?

Відповідь на ці питання в ексклюзивному інтерв'ю журналістам Новини.LIVE дав політолог Володимир Воля.

— Ворог вкотре обстріляв Одещину дронами, це вже вдруге за останній місяць. На вашу думку, чим спричинена така увага до нашого регіону?

— Насправді все пояснюється досить просто: безпека одеських портів, з яких вивозять українське зерно. Йдеться про те, що маршрут, яким йдуть кораблі в порти, отримує певні гарантії безпеки. Зараз ми бачимо те, що Росія всіляко намагається знищити роботу зернової угоди та достроково припинити її дію, хоча підписала відповідні зобов’язання в рамках тристоронніх домовленостей. По суті, гарантій про роботу зернового коридору вже де-факто не існує. Інспекції суден припинилися. А обстріли — це ознака того, що Росія не дотримується ні безпекових, ні інспекційних гарантій. Вона намагається тиснути на Україну, зруйнувати інфраструктуру і шукає собі виправдання, щоб завдати ударів по портах Одещини. 

— Як можна розв'язати питання подальшого функціонування зернової угоди?

— Це дуже складна історія. Бо Росія вимагає від світової спільноти безперешкодний дозвіл на експорт її мінеральних добрив та аграрної продукції. І відповідно, щоб були зняті санкції із тих підприємств, через які здійснюються розрахунки за отриману продукцію — це питання послаблення санкцій. Росію вже не стільки цікавить постачання її калійних добрив, бо посівна йде до завершення. Фактично достроковий вихід Росії із зернової угоди пов’язаний із майбутнім контрнаступом українських військ на півдні країни.

Крім того, Росія бачить, що декілька країн Європейського Союзу призупинили експорт української  агропродукції на свою територію та її транзит. Користуючись такою нагодою, керівництво РФ вирішило позбавити Україну можливості отримувати доходи від продажу зерна.

Тут логічно виникає питання: чому інспекція суден проводиться вибірково? Чому саме такий підхід? Якщо це судна пов’язані з інтересами Туреччини чи Китаю, то інспекція проходить без проблем, це вже говорить про певну координацію між цими країнами, а якщо це судна, які не пов’язані з ними, то тоді  їх інспекція затримується. Це питання потребує детального вивчення й офіційних коментарів від усіх сторін.

— Чому Туреччина досі не взяла ініціативу у свої руки та не відсунула Росію від інспектування суден?

— Туреччина не може відсунути Росію від інспектування суден, бо це багатостороння домовленість. Вона є посередником, угода створена під егідою ООН, погоджена між Росією, Україною та західними союзниками України. По суті, йдеться про велику угоду між РФ і світовими партнерами заради наших інтересів. Туреччина в цій угоді — модератор, вона надала свою територію, це її функція і не більше. Вона не може вказувати Росії, що робити, а що ні.  У неї велика технічна функція, адже експорт зерна здійснюється через Босфор і Дарданелли.

— Чи можна говорити про те, що увага до України та безпосередньо експорту українського зерна буде знижуватися? Адже Польща, Угорщина та Болгарія вже відмовилися від нашого зерна.

— Питання з порядку денного не зникне, але певні складнощі для експорту українського зерна вже з'явилися. Наші зернотрейдери тепер не зможуть так легко експортувати його до країн ЄС. Польща дозволила транзит через свою територію, Угорщина натомість не забороняла транзит, але ветувала продаж. Швидше за все, така ситуація буде прослідковуватися і в Болгарії. Побачимо, яким буде рішення керівництва ЄС. Які вони запропонують компенсаторні механізми для фермерів Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії та  Румунії.

Якщо ЄС компенсує фермерам цих країн збитки, які вони несуть через великий наплив агропродукції з України за нижчими цінами, то це може дещо знизити напруження, але я не думаю, що відновиться продаж агропродукції на території цих держав до тих термінів, які встановили національні уряди. Тому так, ми можемо певною мірою на декілька місяців втратити можливість експортувати аграрну продукцію у тих обсягах, які були восени та взимку.