Шик, ліпнина й античні статуї: історія одеського "Пасажу" та наші дні

Гордість одеситів та приваба для туриста — це одеський "Пасаж". Місце, де зупинився час, кожна шибка дихає історією, а зі стін за перехожими пильно спостерігають статуї античних богинь. Пасаж пережив пожежу в минулому столітті, а у XXI досі чекає на своє "друге дихання". 

Як зараз живе пам’ятка з легендарним минулим у фото кореспондента Новини.LIVE Олексія Барановського.

"Пасаж Менделевича"

Наприкінці XIX століття "пасажі" будувалися по всій Європі — цим словом називався коридор, по обидва боки якого розташовувалися магазини. Але в Одесі нічого подібного не було. Тож у 1898 році торговець зерном Мойсей Менделевич зніс стару будівлю на розі Преображенської та Дерибасівської вулиць й почав будувати на її місці нинішній Пасаж.

Нині відомий на всю Україну пасаж в Одесі побудували лише за два роки. Проєкт розробив архітектор з Житомира Лев Влодек, який представив одеситам своє творіння 1900 року. В народі нову споруду назвали "Пасажем Менделевича".

Враховуючи, що власником Пасажу був торговець, то знайти кращого місця для розташування тут магазинів з тканинами та всякою всячиною годі було шукати. 

У головній залі просто під куполом проходили торги, куди прибували багаті міщани з усього півдня країни. 

Центр одеського бізнесу

Лише за рік після відкриття вишуканого ТРЦ XX століття пасаж горів. Пожежа знищила купол, що височів на розі Преображенської та Дерибасівської.

Купол та шпиль можна побачити лише на архівних фото, після реставрації його не відновлювали. 

Для тодішньої Одеси "Пасаж" справді був чимось неймовірним: скляна стеля, ліфт, центральне опалення та величезні підвальні приміщення, якими курсували вагонетки, що розвозили товари магазинами на першому поверсі. На верхніх поверхах можна було провести час у готельному номері, а в магазинах на нижніх — придбати все, що завгодно — від продуктів, жіночої білизни та книг — до грамофонів та музичних інструментів. 

Тут же розташовувалися фотостудія та ресторан, а на другому поверсі, над гастрономом, розмістилася редакція газети "Одеські новини".

"Пасаж" сьогодні

Через понад сотню років Пасаж зовні не змінився, його призначення, за більшим рахунком, також.

Адже до нинішніх днів у "місце під куполом" збереглися крамниці з антикваріатом, декотрі з яких перебудували на невеличкі кафе, барбершопи, паби та кав'ярні.

Недоторканою й  залишилась фасадна ліпнина в стилі рококо. А от від комфортабельного готелю, де зупинялись заможні купці, нічого не залишилось.

Колишні апартаменти на 2-4 поверхах переробили, а на їхньому місці з’явилися офіси, фотостудії та студії кераміки. 

Влітку 2021 року в Одесі заговорили про чергову реконструкцію, яка передбачала відновлення історичного вигляду споруди — реконструкцію вежі та шпилю. Але окрім цього, в одному з флігелів планувалося побудувати ще один мансардний поверх. 

Такі новини сколихнули суспільство, адже вінтажний Пасаж може втратити свій колорит та й взагалі може зруйнуватися за будь-якого неправильного руху. 

Про необхідність зберегти спадщину минулого говорить і воєнна реальність. У жовтні 2022 року Україна офіційно подала заявку на внесення історичного центру Одеси до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Президент України Володимир Зеленський заявив, що це є життєво важливим для захисту культурної спадщини України від росії, яку він назвав "терористичною державою".

Будемо сподіватися, що Одеса не втратить свою "перлину" і тисячі, а то й мільйони українців ще встигнуть помилуватися красою майстрів XIX століття. А поки одесити у воєнному місті знаходять тут спокій, або ж банально укриття під час не душевних, а повітряних тривог.