Сімейні традиції та основи: як одесити відзначають Різдво за юліанським календарем

На Святвечір готують обрядову вечерю, де збирається вся родина

Українці святкують Різдво за різними календарями: за григоріанським 25 грудня та юліанським 7 січня. У ніч з 6 на 7 січня у церквах тривають богослужіння і розпочинаються 12-денні святки. З Різдвом пов'язані багато традицій і обрядів, але в кожній сім'ї є свої правила обов'язкові до виконання.

З чого розпочинаються "зимові свята" і як за звичаєм провести Святвечір журналісти Новини.LIVE вирушили в гості до простої одеської родини. 

Біблійні звичаї

За християнською традицією святкування Різдва розпочинається 6-го січня, зі сходженням на небо першої зірки. Тоді господині кладуть на стіл 12 пісних страв, на честь 12 апостолів. Розповідає нам одеситка Лариса, до якої ми напросилися в гості. За її словами, перш ніж починати святкувати необхідно правильно накрити стіл.

"У нашій родині заведено, щоб перед сервіруванням столу господиня ставила під скатертину по зубчику часнику на кожен кут столу, щоб відігнати злих духів. Обов'язково на столі має бути сіль, а також, вже під час вечері треба запалити свічку. Це символізує віру в Бога та надію", — зізнається господиня оселі. 

Рецепт куті

Кутя — це найголовніша страва, яка першою ставиться на різдвяний стіл. Вважається, що зерно, з якого готують кутю, символізує вічне життя, воскресіння та достаток. Усі присмачки до неї мають бути пісними, але солодкими.

Це мед або цукор, перетертий мак, горіхи чи сухофрукти. Лариса Володимирівна каже, що останні кілька років експериментує, щоб додати нових смаків традиційній страві.

"Я завжди варю цільну, але шліфовану пшеницю, вона м’якша. Якось я додавала до готової куті лимонний сік та трохи імбиру, так мовити, осучаснила кутю. Родина не надто оцінила мій експеримент, тож цьогоріч із незвичного до куті я покладу шматок халви. Як завжди — мед, суміш  горіхів, родзинки, курагу і заливаю все це діло невеликою кількістю узвару", — ділиться рецептом жінка. 

До речі, узвар також кладуть на стіл, як основний напій на цей вечір, компоти, соки чи алкоголь вживати не прийнято. 

З куті розпочинають трапезу, нею ж і завершують, згадуючи померлих предків. Хоча в давнину це була страва щоденного вжитку. За багато років кутя стала обрядовим елементом. Традиційно страву їдять всього тричі на рік — на Різдво, на Старий Новий рік та на Водохреща. 

Традиції свята

Щодо решти обов’язкових страв, то тут більше розмаїття для фантазії господинь. Можна приготувати рибу на свій смак, вареники з картоплею чи грибами, пісний борщ, пампушки, каші, соління та різні салати з буряка, капусти чи моркви. За словами пані Лариси спробувати треба кожну страву, але з'їдати їх не можна. 

"Стіл не має залишатися порожнім. У нашій родині заведено, щоб накритим стіл залишався деякий час після вечері. До того ж ми ставимо (столове) приладдя, ложки для куті, й для померлих членів родини. Таким чином, вшановуємо їх пам'ять в ніч народження Христа", — розповідає жінка. 

Перед вечерею моляться та заносять до оселі дідух — солом’яний сніпок, символ урожаю, добробуту та багатства.

Це завдання лежить на голові сімейства, який має обійти разом з дідухом все обійстя. Чоловік Лариси пан Василь цьогоріч обійшов господарство разом з сином. 

"Ми з родини хліборобів, тож це сніпок з найкращих колосків останнього врожаю. Заходячи в будинок я питаю тричі "Пустіть мого діда на ніч", на що тричі мені відповідають: — "Хай заходить!". Далі дідух стоїть у дому аж до кінця святок. Потім ми його спалюємо у садку", — розповідає чоловік. 

Колядки обов'язкові у Різдво

Закінчивши традиційну трапезу можна й заколядувати. Саме на Святвечір починається сезон календарно-обрядових пісень зимового циклу свят. Ними віщують про народження Божого Сина та вітають господарів дому, до котрого приходять.

За давнім звичаєм це робила молодь — ввечері 6 січня великими компаніями ходили від хати до хати, співаючи колядки. Господарі пригощали хлопців та дівчат смаколиками: калачами, яблуками, горіхами чи цукерками. Зараз у деяких частинах країни традиція збереглася, але колядує зовсім малеча.

Але пан Василь каже, що цьогоріч багато сусідських дітлахів разом із мамами виїхали з країни, тож на його вулиці колядок не чутно. 

"Різдво — це велике свято для християн. Хтось відзначає його у грудні, хтось у січні. Традиції ми намагаємось зберегти та передавати нашим дітям, не зважаючи на те, коли вони будуть святкувати. Ми радіємо, що Ісус народився і молимося, щоб відродилася наша Україна", — поділився чоловік. 

Христос народився! Славімо Його!