Відновлення Спасо-Преображенського собору: два місяці після російської атаки

Перекриття даху, демонтаж небезпечних конструкцій, початок консервації будівлі — і це далеко не весь перелік робіт, які вже вдалося здійснити будівельникам у Спасо-Преображенському соборі.

Нині він нагадує скалічене тіло людини, яка попри поранення продовжує жити. Адже тут, із першого дня відкриття собору, а також після ракетного удару, продовжує функціонувати нижній храм, де проходять богослужіння, вінчання людей та хрещення немовлят.

Журналісти Новини.LIVE навідалися до найбільшого храму Одеси й подивилися, в якому він стані через два місяці після влучення російської ракети.

Пам’ятка історії

Спасо-Преображенський кафедральний собор — найбільший православний храм Одеси, який розташований в історичному центрі міста. Його будівництво розпочалося у 1795 році, а освячення відбулося в 1808. У 1936 собор повністю зруйнували, і з часом на його місці розмістили фонтан. І лише у 1999-2011 роках собор знову було відбудовано на колишньому місці.

23 липня 2023 року храм зазнав значних руйнувань. Ворожа російська ракета поцілила у будівлю. У результаті повністю знищено вівтар й пошкоджено тримальну конструкцію будівлі.

"Станом на сьогодні знята вся пошкоджена та зруйнована покрівля із міді, а також настил. Від потужного вибуху чимало металевих конструкцій вигнуто, розірвано та деформовано. Будівельники їх демонтували та встановили нові, які були за проєктом. Станом на сьогодні близько 600 м кв. покрівлі вже замінено. У результаті ракетного удару повилітали всі вікна, зараз на їх місці встановлені дерев’яні панелі. Сьогодні для нас головне завдання — встигнути до холодів та початку дощів відремонтувати дах", — розказав настоятель кафедрального собору отець Мирослав.

Протягом першого тижня ліквідації наслідків ракетного удару будівельники демонтували всі висячі елементи бетону, які можуть бути небезпечними для людей.

Відновлення зруйнованої стіни

Найбільших руйнувань зазнала стіна, де був вівтар. Нині знаходитися поруч з нею  будівельникам небезпечно. А тому дану конструкцію, за словами настоятеля храму, треба демонтувати й побудувати нову.

"Вже були проведені всі необхідні обстеження, і сьогодні ми чекаємо на дозвільні документи від ОДА, для того щоб відремонтувати цю частину храму. Це все треба встигнути зробити до початку дощів, бо інакше це призведе до того, що нижній храм буде затоплено. Зараз йдуть активні роботи з відновлення нашої котельної, щоб була можливість взимку опалювати саме нижній храм", — зазначив отець Мирослав.

Відновлення Спасо-Преображенського собору

Що стосується відновлення пошкодженого собору, то  вже були проведені зустрічі представників Одеської єпархії та міжнародної делегації з Італії. Розглядалися питання щодо консервації будівлі та подальшого її відновлення. У міській раді кажуть, що надали всі необхідні акти обстеження, аби будівельники могли якомога швидше розпочинати консервацію будівлі.

"Не можу конкретно сказати, коли саме розпочнеться відновлення, бо це безпосередня робота єпархії та італійців, але ми в оперативному порядку зробили акти усіх постраждалих будівель. Це важливо, бо саме вони дають можливість представникам єпархії розпочати консервацію. Також була проведена робота з посольством Італії щодо залучення іноземних спеціалістів, вони детально все вивчили та нині працюють над проєктами з відновлення собору", — зазначив Іван Ліптуга.

В Одеській єпархії тим часом зазначають, що представники італійського уряду, а також ЮНЕСКО дійсно висловили бажання та готовність допомогти у відновленні не лише кафедрального собору, але й інших будівель в історичному центрі Одеси, які пошкодили ворожі ракети.

"Члени італійської делегації працювали у соборі три дні, вони зафіксували всі руйнування та пошкодження, а також заявили, що будуть допомагати, але ми не знаємо, яка саме буде допомога. Наразі у планах — створення робочої групи, члени якої ведуть напрацювання щодо початку відновлення", — проінформував отець Мирослав.

Як нині функціонує кафедральний собор

За словами настоятеля храму, собор сьогодні функціонує. Тут проходить кожен день богослужіння у нижньому храмі. Також хрестять дітей, вінчають молодят. 

"Із першого дня відкриття й донині нижній храм собору продовжує працювати.  Люди можуть завжди прийти сюди та помолитися. Тут є Касперівська ікона Божої матері, яка була написана до 100-річчя Одеси та вціліла після обстрілу, також є Іверська ікона Божої матері, вціліли й мощі святителя Інокентія. Для нас нині найголовніше — отримати дозвільні документи, щоб розпочати відновлення зруйнованої стіни. Поки нема розуміння, скільки треба грошей  на все, бо готуються документи. Але це точно немалі гроші, адже руйнування суттєві, а ціни на будівельні матеріали кожен день ростуть", — резюмував настоятель храму.

За найскромнішими підрахунками, на відновлення головного собору Одеси знадобиться понад 200 мільйонів гривень. У храмах міста вже збирають пожертвування на відбудову Спасо-Преображенського собору.

Нагадаємо, на 45-ій сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняли рішення про розширення  в Одесі зони, що підпадає під захист цієї організації. А відтак, кількість архітектурних об'єктів та елементів нематеріальної спадщини Одеси, які завдяки міжнародній спільноті буде змога зберегти — збільшилася.

Що це дасть нашому місту та чи допоможе вберегти історичний центр Одеси від хаотичної забудови, а також ворожих ракет окупантів — читайте у нашому матеріалі.