Воюй або працюй — хто може претендувати на економічне бронювання
Економічне бронювання від мобілізації можуть запровадити в Україні вже до кінця року. Щодо його необхідності та справедливості точиться досить багато дискусій, але аргументи "за" переважають, адже у разі ухвалення вдасться значно поповнити бюджет і більше допомагати армії. Але чи не стане так, що воюватимуть тільки ті, хто не зможуть за себе заплатити?
Відповіді на ці питання журналісти Новини.LIVE отримали від заступника голови комітету Верховної Ради з питань правової політики Павла Павліша.
Економічне обґрунтування
Наша країна третій рік перебуває у стані великої війни, яка впливає на економіку як зовнішньо, так і внутрішньо. Саме тому зараз активно обговорюється питання економічного бронювання працівників. За словами нардепа Павліша, таке рішення дасть змогу підприємцям "видихнути" та продовжувати роботу, не боячись, що завтра робітник може не вийти на своє місце через мобілізацію. Таким чином, українська економіка та бюджет будуть поповнюватися й надалі.
"Ми бачимо, що на третій рік війни нам треба, щоб працювала економіка і підприємства. Тому я думаю, що про економічне бронювання треба вже не говорити, а ухвалювати його. І давати змогу нашим підприємцям працювати дійсно на законних підставах, без якихось додаткових, незрозумілих платежів", — розповідає заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики Павло Павліш.
Крім того, нардеп додав, що таке бронювання має покращити забезпечення солдат на фронті саме з боку держави, а не волонтерів та фондів. А працівникам ТЦК не доведеться "виловлювати хлопців" на вулицях.
Обрані НЕ служитимуть?
Також важливим моментом є питання суми відрахувань. Адже мінімальний ймовірний "податок" на сьогодні є на рівні 6 500 щомісячно, що є майже третиною від середньої зарплатні по Україні. Тож далеко не кожен зможе себе таким чином забронювати.
"Держава має забезпечити так, щоб в нас не було розподілу в країні людей за економічними ознаками. У нас є фронт, і в нас є економіка, яка цей фронт повинна забезпечувати. Одне без іншого просто неможливо", — додає Павліш.
Але водночас важливим моментом є те, що у країні у стані війни сьогодні діє правило: воюй або працюй. За словами політика, кожна людина, яка не здатна тримати зброю в руках, має робити максимум для тих, хто нас сьогодні боронить. Саме в цьому і полягає принцип економічного бронювання.
"Ми розуміємо і знаємо, що ті кошти, які надають нам партнери, не використовуються на наше забезпечення військових. Тобто ми забезпечуємо військових тільки коштом податків та наших підприємців", — наголошує Павло Павліш.
Скільки отримає бюджет
Як каже нардеп, наразі неможливо назвати точну суму, яку отримає бюджет від економічного бронювання. Це повʼязано з тим, що немає кінцевої суми та кількості людей, які можуть бути заброньовані. Тому Мінфін прораховує одразу декілька моделей, і на основі найвдалішої вже буде ухвалено закон.
"Скільки б не отримав бюджет коштів, вони мають йти на потреби військових. Тому що саме це скоротить нам час війни. Якщо наш військовий буде забезпечений усім необхідним, то ми можемо більш ефективно відвоювати свої території", — зазначає політик.
Повернення військовозобовʼязаних
Варто наголосити про ще один важливий фактор, який зможе підсилити як економіку, так і фронт — повернення чоловіків призовного віку з-за кордону. Павло Павліш констатує, що держава у кооперації з партнерами вже розробляє механізми щодо повернення так званих ухилянтів, які незаконно залишили Україну. Зокрема, у цьому питанні сприяє Польща, яка найближчим часом почне екстрадицію таких порушників закону.
"І ведуться переговори з іншими сусідніми країнами щодо того, аби можна було повертати громадян, які незаконно перетинають кордон. Є певні домовленості і відпрацювання на рівні МЗС. Цей механізм вже відпрацьований, і ми вже досягли проміжкового результату", — додає Павліш.
Водночас політик зазначає, що окремим і важливим питанням є повернення чоловіків, які виїхали до початку повномасштабного вторгнення. Для таких випадків держава має розробити процедури заохочення. І цим має займатися МЗС, яке веде переговори щодо цього з сусідніми країнами.
Боротьба з нелегальним працевлаштуванням
Також суттєвий удар по економіці йде від громадян, які працюють неофіційно та не сплачують податки. За словами Павла Павліша, після ухвалення економічного бронювання працедавці мають бути зацікавлені в офіційному оформленні своїх фахівців, бо цього потребуватимуть самі ж люди і держава.
"В нас є державні установи Держпраці, які займаються постійними перевірками і у разі чого мають повідомляти про порушення закону у відповідні органи. Тому б я радив усім людям подбати про своє місце роботи та зробити його прозорим", — каже нардеп.
Крім того, Павло Павліш наголошує, що працівник може звернутися до свого працедавця та наполягати на офіційному оформленні. А у разі відмови — звернутися зі скаргою до Держпраці.
"Державний орган має перевірити цього роботодавця і у разі підтвердження виписати штраф, а там штрафи дуже великі. І так людина допоможе державі боротися з незаконним бізнесом", — додає Павліш.
Виведення бізнесу з тіні
Сьогодні держава постійно шукає способи підняття економіки та продовжує боротьбу з виведення бізнесу з тіні. Нардеп Павліш каже, що наразі її можливо тільки зменшити, але не повністю побороти. Бо ця проблема більш масштабна, ніж її уявляють люди. Допомогти у розв'язанні проблеми можуть два чинники: зрозуміла податкова політика та бажання громадян щось змінювати.
"Ми всі розуміємо, що люди, які працюють в сіру і в білу, користуються однаковими благами від держави. Це і школи, і садочки, і все інше. Тому така загальна зацікавленість у тому, щоб ці послуги були краще, якраз і допоможуть зменшити нашу тіньову економіку", — підсумовує політик.
Українська економіка стала справжнім феноменом, бо в умовах великої війни вистояла і продовжує працювати. Магазини, спортзали та салони функціонують навіть після сильних обстрілів та пошкоджень, що вкотре показує незламність українців перед усіма проблемами. Але працювати, безумовно, є над чим кожному.
Читайте Новини.live!