“Цвях у труну Куяльницького лиману”: наскільки критичний стан водойми та чи є шанс її врятувати

Українське Мертве море - таку неофіційну назву має Куяльницький лиман. З початку свого утворення це місце мало неабияку популярність за рахунок своїх “цілительних” грязей та мальовничих видів, проте наразі лиман знаходиться на межі зникнення. 

Як його можливо врятувати та що з ним зараз - розповідає Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: Куяльницьке козацьке кладовище стане пам’яткою історії місцевого значення

Що призводить до висихання

Декілька сторіч тому, приблизно в XIV столітті, на місці Куяльницького лиману розташовувалося гирло річки Великий Куяльник. З часом воно перетворилося на затоку Чорного моря, а потім через відкладення річкового та морського піску сформувався пересип, який і утворив лиман.

Частіше за все у пересиханні лиману найчастіше звинувачують нелегальних видобувачів піску в долині Великого Куяльника. Вони не тільки вирили кар'єри, в які йде прісна вода, а й побудували дамбу трохи нижче села Северинівка, яка повністю перекрила русло і припинила стік води. Безумовно, їх діяльність внесла свій вклад в процес загибелі лиману. І хоч “вклад” незаконних діячів є безумовним, це лише частина проблеми.

Сольові утворення використовували не тільки у “курортних” цілях, а й для видобутку. Як зазначалося у першій частині, під час промислової експлуатації території, яка періодично відбувалась аж до 1931 року. Тоді лиман та розташований на узбережжі санаторій ім. Пирогова переживали тяжкі часи, адже підприємці часто будували греблі, що розділяли водойму.

Окрім того, поперек всієї долини лиману також існує “смуга перешкод” - глибокі траншеї. Раніше там знаходилися підземні лінії нафто- і газопроводу, прокладені ще в кінці 50-х, в період чергового зниження рівня лиману. Коли труби перегнили, їх викопали місцеві збирачі металобрухту, а на місці залишили ями.

Наразі середня глибина Куяльницького лиману становить всього 1 метр. Тобто його практично можна пішки перейти. А через недостатню кількість опадів, водозбору та відсутність конкретних дій з боку чиновників - рівень невпинно зменшується, що нищить навколишню флору та фауну. 

Чи є шанс спасіння?

Шість сезонів поспіль Куяльницький лиман “харчується через соломинку” з Чорного моря. Як зазначив гідрохімік, дослідник з Українського наукового центру екології моря Олександр Гончаров під час дослідження проблеми для Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Євроінтеграція екологічної політики України” - це більше не можна розглядати як постійне вирішення проблеми і вже потрібно шукати джерело прісної води.

“Морська вода містить занадто велику кількість розчинених солей, які залишаються в лимані при випаровуванні води. Такий спосіб подавання працює як своєрідна “сольова” помпа, яка накачує лиман сіллю. Але ж, лиман і так нею забезпечений і на даний момент являє собою перенасичений водяний розчин.Також подавання морської води можливо лише у холодну пору року, тому що, у лінзах можуть існувати солоноводні організми, які не є характерними для лиману, у тому числі - патогенні”, - пояснили у науковому центрі.

Також вчені зауважують, що альтернативні методи живлення по типу водопровідних джерел та перекидання з Хаджибейського лиману не підходять, адже у першому випадку це занадто дорого, а у другому - неможливо через забрудненість Хаджибею.

“Ми запропонували варіант поповнення Куяльницького лиману за допомогою потужностей системи зрошення з використанням Дністра. Там якість води в районі водозабору відповідатиме нормам. Окрім того, вона не міститиме хлор та її не потрібно буде додатково обробляти. Важливим позитивним наслідком реалізації проекту стане розвиток іригаційних мереж і збільшення площ зрошуваних земель в Одеському регіоні”, - зазначив дослідник

Нинішні перспективи та стан

21 квітня Новини.LIVE Odesa взядо проби води для поверхневого дослідження через мікроскоп. В результаті було було виявлено декілька видів водоростей, які почали швидко розмножуватися, що лише підтверджує невпинне погіршення води у лимані.

Окрім того, залишається й проблема з техногенним забрудненням. Наразі у воді містяться великі концентрати важких металів (нікелю, міді та хрому), а також специфічних біологічно активних компонентів (йоду, брому та ортоборатної кислоти).

Як зазначалося у першій частині, у Куяльницького лиману з’явилася ще одна додаткова проблема - будівництво об'їзної дороги “Одеса - Южне”, яка буде проходити вздовж узбережжя водойми. Як вважать місцеві - це може “добити” екосистему лиману. З цього приводу також висловив свою думку Гончаров.

“Будівництво дороги знищує цінні плавні, які живлять лиман і водою, і різноманітністю життя. Проте і без нирок прожити можна. Чи вважати вбивством лиману прокладанням об'їзної дороги - точно сказати не можна. Але цвяхом у кришку труни - однозначно”, - заявив гідрохімік.

Як зазначив дослідник, наразі лиман знаходиться “у комі”. Він потребує негайної допомоги, адже рівень води продовжуватиме падати як мінімум через клімат Одещини. І хоч влада вже визнала водойму національним природним парком - реальних дій для збереження легендарного місця поки не було.

Нагадаємо:

• З 1 червня 2021 року Болгарія оновить умови в’їзду для громадян України. Відтак, доведеться на кордоні пред’явити COVID-тест або сертифікат вакцинації.
• Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" відновить авіаційне сполучення з Польщею. Так, літаки з Києва до Варшави почнуть курсувати з 18-го червня.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.