Заборона тонких пластикових пакетів в Україні: яка альтернатива і чи допоможе це знизити кількість відходів

1 січня 2023 року в повному обсязі набрав чинності закон України, що забороняє розповсюджувати поліетиленові пакети. Йдеться про такі, товщина яких до 50 мкм. Це тонкі й надтонкі поліетиленові торби, відомі як "маєчки", чи маленькі пакунки для дрібничок. За законом, такий пластик не можна використовувати для первинного пакування, інакше — штраф. 

Як дотримуються вимоги закону в Одесі та як не втрапити на грошове покарання — дізнавались журналісти Новини.LIVE

Що забороняє закон

Звичні нам "целофанки" мають зникнути з магазинів, супермаркетів, ринків, аптек та вуличних забігайлівок тепер остаточно. Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" дійшов свого останнього етапу, коли користуватися можна лише біорозкладними пакунками.

За словами екологині Юлії Котельникової, закон почав діяти з грудня 2021 року, і до сьогодні у бізнесу було достатньо часу, аби знайти більш безпечні замінники тоненьким кулькам, котрі слугували первинним пакуванням для круп чи м’яса. 

"Тепер заборонено використовувати надтонкі пакети до 50 мкм для риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду у сфері роздрібної торгівлі. Натомість закон не розповсюджується на пакети для сміття, пластикові контейнери та поліетиленові рукавички, дуже часто вони є в овочевих відділах магазинів. В доступі залишаються біорозкладні пакети, які з’явились в Україні близько року тому", — розповідає екологиня.

"Можна з’їсти банківську карту"

І відпускати пакети безоплатно також заборонено. Починаючи з грудня 2021 року, українці майже не відчули додаткових 2-3 гривень у чеку після закупів на ринку чи в магазині.

Одеситка Марина розповідає: щоб прогодувати велике сімейство, до магазину ходить кілька разів на тиждень. Продовольчий кошик стандартний — хліб, молоко, кілька видів круп та м’ясо. Без пакетів іноді ніяк.

"Я в магазин беру свій великий пакет на всі продукти. Ціну клею одразу на банани та лимони, на решту — тільки маленькі пакетики. Скажу, що ці 2 гривні за кульок треба множити на 10, бо сім’я велика, все треба купити", — додає жінка.

Та варто пильно слідкувати, у який саме пакет складаєте свою їжу, адже оксорозкладні та надтонкі пакети, які вже заборонили, шкідливі для здоров’я.

"Вчені підрахували, що людина за тиждень може спожити до 2 000 одиниць мікропластика. А він є у воді з пляшок, їжі з контейнерів тощо. Це ніби ми з вами щотижня з’їдаємо по пластиковій банківській карті. В еру пластику ми не можемо від нього відмовитися повністю", — зазначає Юлія Котельникова. 

Нешкідливі аналоги

Біля прилавків магазинів заборонені пакети мали б зникнути з 1 січня цього року, але прибувши до магазину відомої мережі зрозуміти, де безпечний пакунок, а де ні — складно. На одній підставці пакети однакового кольору та лише на одному рулоні.

"Зазвичай на самому пакеті має бути маркування, де написано, що це біорозкладний матеріал. Якщо вам здався кульок сумнівним, то ви маєте право запитати у продавців сертифікат на нього", — радить екологиня.

Більш відповідально до заміни пакетів підходить великий ритейл, адже перший штраф за розповсюдження пластику з-поміж заборонених складе 8,5 тисячі гривень, другий "прокол" коштуватиме вам від 17 до 34 тисяч гривень. За словами експертки, дієвим способом скоротити використання навіть нібито безпечних біорозкладних пакетів є використання багаторазових тканинних пакетів чи контейнерів.

"Ніхто не забороняє приходити з власною тарою. Берете вдома контейнер чи то для риби, чи то для м’яса. Продавці не мають права відмовити. Сипучі продукти можете набирати в багаторазові тканинні мішечки. Одноразові паперові пакети, то вони нешкідливі для нашого середовища. Але треба пам’ятати, що це шкода для дерев, з яких виробляють крафтовий красивий папір абощо", — каже екологиня.

Тож великі магазини потроху закуповують біорозкладні пакети з кукурудзяного крохмалю, вони вже є в Одесі. Відрізняються від звичайних поліетиленових за кольором, а на дотик вони матові. Але існують матеріали, котрі є цілком екологічними та безвідходними, але дорогими. 

"Є стартапери, які розробляють пакування з хітину. Наприклад, комахи помирають, а їхнє тіло складається з хітину. Це все можна переробити та створити абсолютно безпечний матеріал і для їжі, де вона зберігається, і для споживача. Якби великі магазини підтримували такі проєкти, то наша інтеграція до правильного відношення до ресурсів була б швидшою", — додала пані Юлія.

Поки що цю інтеграцію "заохочують" штрафуванням. Адже продукт пропозицій стартапів у рази, а то й десятки разів дорожчий доступного пластику. Контролювати дотримання "антипластикового" закону Держпродспоживслужба буде шляхом планових та позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів та ринків.