Звернення невизнаного Придністров'я до РФ — чим це загрожує Україні та Одещині

Намет на Майдані Незалежності у Києві. Фото: Сергій Светлицький/ УНІАН

28 лютого влада так званої Придністровської Молдавської Республіки звернулася до РФ з проханням захистити від нібито економічного тиску з боку Молдови. Водночас російські пропагандисти заявляють про те, що найближчим часом невизнана ПМР може увійти до складу їхньої країни. Чим може обернутися для України та Молдови звернення депутатів псевдореспубліки до РФ?

Про це журналісти Новини.LIVE поговорили з кандидатом політичних наук Олексієм Якубіним. 

Зʼїзд депутатів у ПМР — що він означає

Збір у Тирасполі викликав значний резонанс через загрозу відновлення старого конфлікту на окупованій території Молдови. Водночас це може мати суто політичний характер, намагаючись відвернути увагу Заходу від проблем в Україні.

"Наразі це виглядає як політтехнологічний хід частково з боку РФ, але здебільшого саме самопроголошеного Придністровʼя. Я не виключаю, що це така спроба "поторгуватися" з офіційним Кишиневом з приводу економіки та умов подальшої взаємодії", — сказав політолог Олексій Якубін. 

Політолог Олексій Якубін. Фото: Politeka

Слід зазначити, що подібні республіканські зʼїзди відбувалися у Придністровʼї лише декілька разів та лише з серйозної нагоди. Однак зараз Тирасполь не висунув конкретних претензій Молдові, а лише попросив "економічного захисту" від Росії, але не вказав якого саме.   

"Якщо ми подивимося, що вони конкретно приймали, то по факту — це така спроба підвищити ставки у переговорах з Кишиневом. Тирасполь намагався виторгувати умови, які були раніше, до зміни в економічній політиці Молдови", — наголосив політолог. 

Крім того, Придністровʼя на фоні війни в Україні та беручи за приклад так звані Л/ДНР, вирішило погратися у "торги за територію". Таким чином не визнане ПМР може шантажувати обидві сусідні країни до мирного врегулювання на своїх умовах. Але зараз про приєднання до РФ не йдеться. 

Зʼїзд депутатів ПМР. Фото: VLADISLAV BACHEV/ REUTERS

Повернення у "рідну гавань"

Наразі дуже багато чинників вказують на те, що Росія діє за вже відпрацьованим десятиліттями сценарієм: спочатку в якійсь країні виникають сепаратистські настрої, частина території відділяється, а через певний час просить про приєднання до РФ. Однак так зване Придністровʼя вже понад 30 років "незалежне", тож грузинський та український сценарій реалізувати неможливо. 

"Якщо говорити про військовий компонент, то Росія може налякати відкриттям другого фронту у Придністровʼї, як було раніше. Але тут є відмінна ситуація — військово РФ знаходиться у ситуації перенапруги", — зазначив експерт. 

Також політолог наголошує, що більш реальна загроза підтримки РФ з боку Придністровʼя у 2022 році, коли був боєздатним Чорноморський флот. Наразі ж його третина виведена з ладу, а десантні кораблі бояться підходити близько до одеського узбережжя. Через це країна-агресорка не здатна підтримати військову міць невизнаної республіки.

Центральна вулиця Тирасполя. Фото: VLADISLAV BACHEV/ REUTERS

Найбільші склади боєприпасів у Європі під загрозою

На тлі можливої ескалації конфлікту у Придністровʼї залишається також загроза від найбільшого у Європі складу боєприпасів, який розташовується у селі Ковбасна, що за десять кілометрів від кордону з Україною. Там вже понад 80 років зберігаються гранати, патрони, міни та компоненти до тяжкого озброєння. Точно невідомо, яка кількість залишилися та чи боєздатна вона, проте небезпеки провокацій виключати не можна. 

"Ми насправді не знаємо, реально скільки там всього зберігається. Тож не виключено, що умовно пострадянська корупція за 30 років багато що потенційно могла змінити. Тому я не виключаю, що, можливо, масштаби всього цього там були такі значні, що потенційно вони можуть зараз влаштувати щось на кшталт вибуху, щоб приховати, зрештою, масштаби розкрадання того, що там могло бути", — наголосив Олексій Якубін. 

Але варто памʼятати, що інформація про склади зараз може надходити лише російської пропагандою або Придністровською стороною. Тож насправді невідомо, про яку кількість боєприпасів йдеться. 

Блокпост російських миротворців у ПМР. Фото: Олександр Синиця/ УНІАН

Відкриття другого фронту: чи можливе 

Вже у цьому місяці у Росії відбудуться президентські вибори, до яких Путін намагається показати "успіхи" на фронті, штурмуючи руїни українських міст. Наразі РФ сконцентрувала велику кількість військ на східному фронті, які не може перекинути, зокрема на Придністровʼя.  

"Наразі Росія навряд чи готова до якогось великого наступу. Зараз вона намагається тиснути, але не мають достатньої кількості, щоб перейти у новий наступ. Мені здається, що вони перебувають десь на межі можливостей, які у них є", — підкреслив політолог. 

Міська рада у Тирасполі. Фото: Ратинський Вʼячеслав/ УНІАН

Крім того, влада невизнаної республіки не готова до відкритих бойових дій на своїй території, адже значна частина населення не підготовлена до цього та ще добре памʼятає криваві події 1992 року. 

"Ми розуміємо, що ті, хто керують самопроголошеним Придністровʼям, навряд хотіли б відчути реальний "російський чобіт" на своїй території з усіма моментами війни. Тобто погратися вони хочуть, але в реальності не готові до відкриття фронту у себе", — підсумував Якубін. 

Не варто забувати, що так званий референдум про приєднання до РФ у Придністров'ї вже пройшов понад 10 років тому. Тоді "за" проголосувало нібито 97 відсотків мешканців псевдореспубліки. Однак далі псевдоплебісциту справа не пішла, адже за фактом лівобережна територія Дністра як була, так і залишається територією Молдови.

Міст через Дністер. Фото: Fedja Grulovic/ REUTERS

Для Росії донедавна це був важіль тиску на РМ, але зараз будь-які спроби дестабілізації ситуації можуть призвести до знищення сепаратистського анклаву. Таким чином, загрозу для України чи Одеської області, зокрема, буде ліквідовано раз і назавжди.