Клоун Лін, хіромант Ігор і прибиральник Арсеній: історії одеситів, яких знають всі містяни
Поділитися
В Одесі, як і в багатьох інших містах, є свої люди-пам'ятки. Це особистості, які у одеситів асоціюються з містом і, звичайно ж, привертають неабияку увагу туристів. Серед них жінка, яка протягом десятків років грає на баяні у підземному переході, клоун Лін, який дарує дітям песиків з кульок, хіромант Ігор з Грецької, Арсеній Петрович, який щодня о 5-ій ранку прибирає Катерининську площу і багато інших.
Напередодні Дня міста Новини.LIVE вирішило розповісти історії одеських “знаменитостей”. Знайшли ми, на жаль, не всіх, однак кілька інтерв’ю взяти вдалося. Ці люди - незвичайні, ви самі у цьому переконаєтеся.
Читайте також: Займається спортом вже десять років - 99-річна американка увійшла до книги рекордів Гіннеса
“Бонжур, місьє”
Клоун Лін - людина, яка вітається словом “Бонжур” з кожним, хто проходить повз. Побачити його можна на розі Катерининської вулиці і однойменної площі. Повне його ім'я знають тільки найрідніші люди. Нам він сказав: “називайте мене просто Лін”. Цей псевдонім він собі придумав сам ще у 2000 році, коли був на гастролях у Франції. Взагалі клоун Лін багато де був, він об’їхав десятки країн.
“Я був у Франції, Іспанії, Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Словаччині, Словенії, Румунії, Польщі, працював у Росії і навіть в Узбекистані. Спогади в мене є як хороші, так і погані з цих країн. Єдине правило, якого повинен дотримуватися кожен вуличний артист - це реєстрація проживання, яку може забезпечити навіть простий хостел. Ну і ще важливо не забувати носити з собою документи - через їх відсутність у мене одного разу були проблеми в Узбекистані. Мене заарештували, коли в тій країні була спроба перевороту і на місяць ввели воєнний стан. Поліція ночувала в казармах, куди мене і привели. А там військові зраділи, стали зі мною фотографуватися. Полковники почали мене шашликами годувати. В результаті відпустили з миром”, - розповів загадковий артист Лін.
Батьки Ліна теж довго мандрували в пошуках свого покликання: мама працювала журналістом, тато - оператором. Вони часто брали сина у відрядження, та й сам хлопчик, ще будучи школярем, подорожував по всьому світу.
Зараз Лін знаходиться в Одесі. Щоб подарувати посмішку дітям, він використовує власну зброю - песиків з кульок, які з радістю віддає малечі. Виріс артист в Кишиневі, але в дитинстві часто бував в Одесі у родичів, а після університету проходив строкову службу в Чабанці.
“Одесу я дуже люблю. Тут люди балакучі, привітні, багато тих, з ким можна спілкуватися, генерувати нові ідеї. Це така лабораторія артистів, художників, музикантів, одним словом - творчих особистостей. Якби тут не було такого потенціалу, я б давно вже звідси втік”, - каже Лін.
Крім того, його можна побачити на вулиці під час того, як він пускає мильні бульбашки, або жонглює. Каже, кожен номер вивіряэ роками. Наприклад, атракціон з собачками народився саме в Одесі. Сьогодні, коли Лін кличе до себе перехожих, він говорить наступне: “Будеш собачку? Робимо собачці вушка, ніжки, робимо чудовий хвостик. Це Кузя, годувати два рази в день шоколадками” Здавалося б, нічого особливого, але цей текст, за словами Ліна, народжувався не один рік, причому 50 відсотків з нього клоун почув від перехожих. Наприклад, годувати повітряних пуделів шоколадками запропонувала одна дівчат, яка проходила повз.
Лін вільно спілкується французькою, англійською, німецькою, румунською та навіть арабською мовами. А ще на естонському знає одну дитячу пісеньку. Скільки заробляє за день, Лін розказати не наважився, але, каже, заробітку йому вистачає і на життя, і на подорожі, і на нові костюми. З костюмамами окрема історія: Лін купує в секонд-хенді необхідні по крою речі, а далі несе їх до швачки на доопрацювання.
Лін вчився на диригента духового оркестру і барабанщика, і навіть якийсь час працював за професією. Однак пізніше людей-музикантів у закладах харчування замінили касети і компакт-диски. Саме тоді Лін вийшов на одну з вулиць Бухаресту і його помітив місцевий легендарний циркач.
“Він кинув у мій капелюх 500 доларів. Я за ним побіг, дивлюся, а він в метро не може пройти, тому що всі гроші мені віддав. Я до нього підбіг і заштовхав ці гроші назад. Так ми з ним і подружилися. Кармелло був місцевою легендою цирку. Він працював і клоуном, і повітряним гімнастом, і еквілібристом, і ходив зі штангою, і на мотоциклі під куполом цирку на тросі катався. Саме Кармелло наштовхнув мене на думку, що на вулиці можна не тільки грати музику, а й виконувати циркові номери”, - поділився артист.
Читайте також: Замість Книги рекордів - у психлікарню - африканка, яка "народила 10 дітей", не була вагітною
“Хочеш свою долю дізнатися?”
Є ще одна людина в Одесі, яку знає кожен, хто бував на Грецькій вулиці. Ігоря побачити можна там щодня, він - хіромант, тобто той, хто за малюнком ліній на долонях здатний передбачати долю, вгадувати характер і призначення людини. Жодних курсів Ігор не закінчував. Каже, їх в Одесі та в Україні в цілому немає.
Порада Ігоря для когось - останній вихід зі складної життєвої ситуації, допомога у важкий період, можливість прийняти вірне рішення, а хтось лише каже: “черговий лохотрон”. 24 роки хіромант працює кожного дня - за цей час до нього звернулись мільйони людей. У нього немає власної реклами, він не веде сторінок в соціальних мережах. До нього звертаються ті, хто вже приходив до нього одного разу, а ще ті, кому порекомендували Ігоря постійні відвідувачі. Ігор каже, що сформувати особливий психологічний портрет клієнтів виходить не відразу. За рідкісним винятком послуг Ігоря потребують люди середнього достатку, не надто багаті.
5 років тому у Ігоря з’явився партнер - вулична кішка Мурочка.Взагалі всім одеситам Ігор радить тримати вдома кішок. Вони, на його думку, істотно поліпшують домашню атмосферу. І наостанок трохи слів Ігря про рідну Одесу.
“Одеса. Ми знову повертаємося до Одеси. Місто, де з самого початку кожен як міг, так і заробляв гроші.Це таке собі маленьке Ельдорадо. Золоте дно з майже мільйоном золотошукачів. Місто, де кожен мріє збагатитися”, - вважає хіромант.
Читайте також: В Іспанії хлопець викопав у своєму саду "трикімнатну квартиру"
Історія того, хто робить Одесу чистіше
Арсеній Петрович - двірник з більш ніж сорокарічним стажем, як і десятиліття тому з задоволенням виходить на роботу, щоб зробити Катерининську площу і однойменну вулицю чистіше. Ми познайомились з ним о 6-ій ранку дорогою на роботу, саме тоді у нас склалася приємна бесіда: довелося навіть прогулятися з ним центром міста - ми не знали, куди саме він прямував, але йшли за ним, уважно слухаючи співрозмовника.
Ми прийшли на вулицю Маяковського (за квартал від Катерининської площі). Із захопленням і ентузіазмом, якими мало хто може похвалитися в такий ранній час, він показував нам технічне приміщення, де зберігаються мітли і щітки, а потім ми побачили старенький диван. Так, він, як і багато інших комунальників Одеси, живе у підвалі одного з житлових будинків, де зберігається весь інвентар для прибирання вулиць. Арсенію з дружиною, яка працює разом з ним, доводиться ютитися у 15 квадратних метрах. З ними живе і песик Боня, який кожного ранку виходить з господарями на “сміттєве полювання”.
“На асфальті можна побачити сміття будь-якого виду: скляні пляшки, консервні банки, пластикові стаканчики, фрагменти пакунків, папір і, зрозуміло, незлічену кількість недопалків. Влітку туристів в Одесі багато, тож у всіх прибиральників сміття стає більше роботи. Крім того, у кожної пори року свої недоліки. Влітку доводиться збирати тверді відходи, восени - листя, та й взагалі, вересень-листопад - це “найгарячіша пора року”. У зимовий період доводиться очищати тротуари від снігу. Але мені подобається, що в кінці я чітко бачу результат моєї роботи”, - підкреслює Арсеній.
На питання, за що Арсеній любить Одесу послідувала вражаюче щира відповідь.
“В цьому місті я зустрів Любашу - жінку, яка поряд зі мною у будь-який період життя. Нам достатньо того, що ми маємо і ми щасливі бути разом, навіть якщо доводиться прибирати недоїдки і пляшки на вулиці”, - каже прибиральник Катерининської площі.
Наостанок хотіли розповісти історію баяністки Галини Мазуренко, яка протягом десятків років грає на музичному інструменті в підземному переході біля Морвокзалу. Однак, на жаль, тривалий час її там не бачимо. Місцеві торговці кажуть, що 85-річна одеситка, яка піднімає настрій всім перехожим своїми авторськими компліментами, зараз проходить лікування. Але сподіваємось, що зовсім скоро ми знову її побачимо, поспілкуємось і почуємо її коронне “Дякую вам за посмішку”...
Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
