Руїни або "бездушні" хмарочоси: як Одеська мерія думає відремонтувати місцевий житловий фонд
Поділитися
Проблема аварійних та застарілих будинків в Одесі закореніла та розрослась настільки, що весь регіон став лідером в Україні за кількістю потенційно небезпечного житла. На це вкотре нібито звернули увагу чиновники місцевої мерії, проте замість адекватного плану дій, вони запропонували довіритися забудовникам.
Наскільки проблемний житловий фонд Одеси та чому ініціатива мерії тільки зашкодить місту – розповідає Новини.LIVE Odesa.
Читайте також: Чи може компанія "Будова" залишити одеситів без своїх квартир
Скільки одеситів можуть стати бездомними?
Як зазначили у міській раді, станом на сьогодні в Одесі 280 аварійних (на 17 більше, ніж того року) та 612 застарілих будинків. Всі вони знаходяться на балансі ЖКС, тобто комунальники повинні не лише слідкувати за їхнім станом як мінімум двічі на рік, а й ремонтувати їх. І, якщо судити за цифрами, цим дуже довго не займались.
"На відновлення застарілого житлового фонду в Одесі, за найбільш оптимістичними підрахунками, потрібно щонайменше 9 мільярдів гривень. І це непідйомна сума, витрачання якої є недоцільним. Аварійні будівлі взагалі не має сенсу ремонтувати", – заявив віцемер Дмитро Жеман.
Тобто, виділити бюджетні кошти, аби одесити не залишилися просто неба, у мерії не хочуть. Але й чіткого плану дій у чиновників немає. Є лише пропозиції, кожна з яких несе корупційні (і не тільки) ризики.
А давайте "бахнемо" ЖК!
Щоб вирішити проблему, у мерії пропонують діяти так: застарілі будинки можуть відновити інвестори (забудовники), а аварійні – знести і побудувати на їхньому місці житлові комплекси.
У першому випадку інвестор матиме право добудувати 1-2 поверхи, щоб окупити витрати на реставрацію. Чиновники ж обіцяють, що створять чіткі містобудівні умови, які нібито вбережуть місто та мешканців від ймовірних колапсів. Та чи справді це буде так?
Тут потрібно згадати, наскільки "доброчесні" одеські забудовники на прикладі сумнозвісної друкарні Фесенка. Компанія "Пространство" обіцяла зробити реконструкційні роботи, а насправді знесла цілий квартал для облаштування нового ЖК. Окрім того, що забудова продовжується, попри декілька заборон, процес впливає на сусідні будинки, утворюючи тріщини на стінах та проблеми з комунікаціями. І таких прикладів десятки по всьому місту, тому немає гарантій, що нові реконструкції будуть винятковими.
Проблемність перебудови аварійних будинків у ЖК можна розібрати на прикладі Гагарінського плато – нічного кошмару урбаністів.
"Давайте чесно, Аркадія – це сором. Інфраструктура мікрорайону ніяк не підходить для такої щільної забудови. Через це й постійні затори та проблеми з інженерними комунікаціями, які вже ніяк не врегулюєш. Одеса, хоч і місто-мільйонник, не пристосована до забудови цими "коробками". Якщо вони будуть повсюди – ми просто станемо", – зазначила урбаністка Христина Янкелова.
Ба більше, спеціалісти з різних сфер наголошують на негативному впливі висотної забудови на людей. Соціологи та криміналісти зазначають, що у районах з багатоповерхівками у декілька разів збільшується кількість актів вандалізму та скоєння злочинів. Також, за статистикою, люди, що живуть вище 9-го поверху, частіше мають проблеми зі здоров’ям.
"Уявімо, що ці 280 аварійних будівель вирішать замінити на ЖК. Перші проблеми розпочнуться ще на етапі будівництва. Комунікації, що були розраховані на 3-5 поверхів, треба буде переобладнувати на 11-24. Далі, варто думати, як запобігти утворенню транспортних колапсів. Наразі відповідь сумна – ніяк. Та й про архітектурну красу та цінність міста можна забути", – додала Янкелова.
При цьому всьому мерії потрібно буде думати, куди тимчасово переселяти мешканців будинків. Та й навряд чи кожен буде згоден проміняти свою "рідну" оселю на холоді стіни чергового ЖК.
Де чиновникам взяти гроші?
Якщо аварійна чи застаріла будівля входить до списку пам’яток архітектури державного значення, то можна попросити допомоги у Міністерства культури України. Шанс відмови хоч і є, проте це все ж краще, ніж просто чекати обвалу.
Другий спосіб для мерії – економніше розпоряджатися бюджетними коштами. Якщо переглянути список закупівель відповідальних за житловий фонд департаментів, то можна знайти низку сумнівних придбань. Як приклад – поштові марки за 47 тисяч гривень чи дезінфекційні засоби за 20 тисяч.
До того ж є безліч концепцій та проєктів для відновлення цілих районів. І скористатися ефективними напрацюваннями з інших країн ніхто не забороняє.
У підсумку зазначимо, що з таким ставленням посадовців до своїх прямих обов’язків, кількість аварійних та застарілих будинків буде лише збільшуватися. І якщо на це не звертати увагу, то Одеса перетвориться або в руїни, або в місто скляних "коробок".
Читайте Новини.LIVE!
